Не треба нас лякати

Саме цим виразом із дитинства хочу відповісти на «свіжий» депутатський запит.

На останній сесії Миколаївської районної ради невгамовний депутат Володимир Паньків в чергове озвучив запит. Улюбленою тематикою пана депутата понад рік є сміття. Дозволю собі навести деякі цитати, знайомі із попередніх запитів та звернень: «критична екологічна ситуація», «витік інфільтрату», «озеро отруйної речовини», «екологічне лихо значних масштабів», «спричинення негативного впливу на навколишнє  середовище», порушення норм Конституції України і норм Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» і т.д.  Все це нагадує безконечну пісеньку « У попа була собака…» Все побудовано на брехні, домислах та перекрученнях. І тиражується із виступу у виступ, із заяви в заяву. Отож, за пунктами.

Сміття приймають незаконно. Ось норми Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».  Стаття 19. Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища п.е) організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території; Стаття 20-4Компетенція обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері охорони навколишнього природного середовища. д) видача дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами

Сучасний стан міського сміттєзвалища

Вода у пісок. Це не просто пісок. У нас дрібнозернисті піски, які сформувались багато мільйонів років тому. За геологічною класифікацією піски тирасько-опільського горизонту належать до слабко проникних. При експериментальному вимірюванні коефіцієнт фільтрації становив 0,05 м/добу. Тобто, ці піски  доцільно використовувати для дренажних шарів смітника. Як виявилося, у підошві звалища залягають масивні гірські породи, коефіцієнт фільтрації яких ще менший, ніж у щільних глин. Постає питання, навіщо у такому випадку ця глина? Адже основа і так водонепроникна. Про що свідчить і утворення озерця. До речі, окрім глини, якої нібито нема, у воді нічого шкідливого так і не знайшли. Але віддамо це питання проектантам.

Фільтраційні властивості гірських порід ( англ. filtrating properties of rocks; нім. Filtrationseigenschaften f pl der Gesteine) – власти­вості, що характеризують проникність гірських порід, тобто їх здат­ність пропускати через себе (фільтрувати) флюїди (рідини, гази і їх суміші) при наявності на шляху фільтрації перепаду тиску.

Показники Ф.в.г.п.:

– коеф. фільтрації Кф (характеризує проникність породи для певного флюїду і тому залежить від властивостей обох). Кф чисельно дорів­нює лінійній швидкості фільтрації певного флюїду при гідравлічному ґрадієнті, що дорівнює одиниці; вимірюється в м/с, на практиці – в м/добу.

Коефіцієнт проникності Кп (залежить тільки від властивостей гірсь­ких порід: Кф = Кп γ/η, де γ – густина, а η – динамічна в’язкість флюїду. Кп чисельно дорівнює об’ємним витратам флюїду з динамічною в’яз­кістю, що дорівнює 1, який проходить через одиницю поверхні пере­тину при одиничному перепаді тиску на одиницю шляху фільтрації; вимірюється в м2, на практиці – в дарсі. Коефіцієнт проникності (пористого середовища) ( англ. permeability ratio; нім. Permeabili­tätskoeffizient m) – експериментальний коефіцієнт пропорціональ­ності в лінійному законі фільтрації Дарсі, за одиницю якого прий­мається коефіцієнт проникності такого пористого середовища, при фільтрації через зразок якого площею фільтрації 1 м², довжиною 1 м і за перепаду тиску 1 Па витрата рідини з динамічним коефіцієнтом в’язкості 1 Па·с становить 1 м³/с. Фізичний зміст розмірності К.п. в м² полягає в тому, що проникність характеризує величину площі пере­різу каналів пористого середовища, по яких в основному проходить фільтрація. Він є числовою характеристикою абсолютної і ефектив­ної (або фазової) проникності.

Дарсі (англ. Darcy unit) — одиниця коефіцієнта проникності, якщо витрата рідини становить 10−3 м³/с при динамічному коефіцієнті в’язкості рідини 10−3 Па·с, довжині зразка пористого середови­ща 1 м, площі фільтрації 1 м² і перепаді тиску 0,98·10−6 Па: 1Д = 1,02·10−12 м². Названа на честь французького інженера-гідрав­ліка Анрі Дарсі (1803 —1858)

ДБН В.2.4-2-2005. ПОЛІГОНИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ Основні положення проектування

2.6 Протифільтраційним екраном полігонів ТПВ вважається екран, що має відповідно до європейських стандартів коефі­цієнт фільтрації води не більше 10−9 м/с.

До речі, про так званий глиняний замок. Його іноді використовують для влаштування гідроізоляції криниць. Досвідчені майстри давно відійшли від цієї практики, бо, фактично, неможливо із глини зробити суцільну і непроникну стінку. Для цього глину потрібно розім’яти, що механічно зробити змоги нема. Хіба що розминати руками… Як Паньків збирався розминати 50 тис тонн? Набагато ефективнішим є влаштування відмостки для відведення дощових і талих вод. Цей принцип і застосовується сьогодні на смітнику.

Про криниці. Про те, що вода в криницях не має жодного відношення до смітника, свідчать проведені виміри. Жодних порушень нема. Факти не спростуєш, як би декому цього так не хотілось. Результати аналізів може почитати кожен бажаючий. Не кажу, що нічим пояснити факт, що у ріщних криницях результати замірів різні і відрізняються в рази.

Чи впливає кількість сміття на кількість інфільтратів. Кількість інфільтрату – це кількість води котра випала на дану площу і пройшла крізь тіло смітника. Вона залежить від площі, з якої збирається вода, а не від товщі захоронення. Навпаки, значна частина фільтруючої води залишається у смітті і йде на підтримку біохімічних процесів, котрі відбуваються всередині. Частина води випаровується, більшість стікає, так і не потрапивши всередину. Саме тому відкритою стараються залишати мінімальну площу захоронення, облаштовують похилу поверхню звалища, регулярно перешаровують сміття інертними матеріалами та ін.

Про гроші. ( Куди ж без них?) Миколаїв цього року отримає 24 мільйони на соціальний розвиток (Витрачає, на що хоче, вирішує сесія міської ради. Можуть просто роздати кожному жителю по півтори тисячі гривень.) Додам, що це вдвічі більше, ніж ми маємо на весь свій розвиток. Тобто за рік ми збудуємо втричі більше, ніж зазвичай. Ще мільйон від роялті ( 30 грн. за тонну) і майже півмільйона іде в екологічний фонд. Окрім того мільйон отримає районна рада і 2,5 млн. обласний екологічний фонд (теоретично ми мали б звідтам отримати ці кошти на свої проекти). Якби була пряма угода із Львовом, отримали б на 5-6 млн. більше. Подякуємо тим свідомим, котрі вберегли місто від зайвих грошей і, відповідно, клопотів із їх освоєнням.

Діюча карта захоронення на міському сміттєзвалищі м. Миколаєва займає невелику за обсягом площу

Проект і полігон. На сьогодні склалась парадоксальна ситуація. Будівництво полігону блокується (за моїми даними) в облдержадміністрації. Причому причин для цього нема, у всякому разі таких не озвучують. Літо минуло – попереду сльота і болото. Невже саме цього чекають? На мою думку, винувата знову ж політика. Андрій Садовий здійснив поїздки до ряду українських міст. Ревнивці із Бакової побачили в цьому передвиборчий вояж одного з кандидатів на посаду Президента держави. Звідси і ноги ростуть. Проглядається варіант, що сміття до львів’ян невдовзі повернеться. Щоб міський голова знову гарячково шукав, куди подіти свої 600 тонн щоденно, а не думав про вибори. Нагадаю, наразі тільки менше половини цієї кількості залишається в області. Решту мандрує у різні куточки України. Знову пересічних львів’ян зроблять заручниками своїх політичних розбірок? На те виглядає. Миколаїв не програє у будь-якому випадку. Хіба що поступить пряма команда на блокаду. Сумно…

Тепер трохи про альтернативу, котру пропонувала група Паньківа. Ключовою в цьому всьому була його ж фраза «Ми вже майже мали гроші!!!». Вони так думали. Нагадаю, що пропонувалось взамін. Гроші, гроші, гроші із бюджетів усіх рівнів. Кому? Та їм же, сміттєвим активістам! Із усіх бюджетів. Ось публікація в виданні «Глечик. Інфо» за 7 жовтня 2017 року. Дорожня карта дерибану і пояснення до нього. Якщо в уважних читачів виникнуть ще якісь запитання – поговоримо детальніше. Хочу лиш зауважити, що тільки на проект хотіли 800 тис, а на роботи без вартості будівництва карти захоронення та рекультивації просили на перший момент 4 млн 700 тис гривень. Ну і 8 гектарів землі. Щоб не тісно було.

Додаток 1.

Додаток 2. (Мовою оригіналу)

 Розяснення щодо Дорожньої карти

Актив зосередився на двох варіантах розвит­ку подій.

  1. МКП «ЖКУ» передає земельну ділянку новоствореному підприємству та доробляє і
    оплачує коригування робочого проекту в ча­стині будівництва 1-ої карти на земельній ділянці в 4 га, яка належить МКП «ЖКУ» на праві користування (п. 6.11. За таких умов ви­конання п. 6.3 буде непотрібним)

У разі незгоди МКП «ЖКУ” передати її зе­мельну ділянку був напрацьований 2-й варіант

  1. У рішенні Миколаївської районної ради про створення комунального підприємства
    визначено, що є необхідність звернутись до Львівської ОДА (саме вона розпоряджаєть­ся землями поза межами населеного пункту) щодо виділення новоствореному підприємству
    8 га землі, на яких розміщено купи сміття та прилеглої до сміття території для будівництва
    нових 3-ьох карт захоронення ТПВ (п. 2 та 3). Це рішення було зумовлено тим, що МКП
    «ЖКУ» не виконало припису екоінспекції.
    За останні 2 місяці сміття зявилось на проектованій карті №1, а карти 2 та 3 вже давно за­кинуті сміттям. Таким чином це ускладнює реалізацію робочого проекту, розробленого у
    2013 році.

Отож, другий варіант заключається у ство­ренні абсолютно нового проекту по будівни­цтву полігону та рекультивації сміття п. 6.3 та 6.5. на новій ділянці. Вартість проектних робіт становитиме 800 тис. грн. У зв’язку з погодніми умовами, проектантом було запропоновано реалізувати 1-шу чергу майбутнього проекту – будівництво майданчику для тимчасового складування сміття п. 8 (пускового комплексу) та всіх необхідних заходів для розміщення непотребу на час будівництва полігону. Окрім цього паралельно розпочинати реалізацію будівництва першої карти (п. 9). І це потрібно ро­бити негайно! Бо на наступний рік цих коштів може й не бути.

Суми, які можуть бути освоєні в 2017 р.:

1.Миколаївська  міська рада –  150 000 грн.ч (корегування проекту)

2.Миколаївська райрада — 1 060 000 грн.

3.Резервний фонд – 1 490 000 гри.

4.Обласна рада (екологічний фонд) — 1 700 000 гри.

  1. Економія коштів ОДА – 590 000 грн.

(Ось так, скромно і зі смаком. І не хвилює ні досвід, ні дозволи, ні відсутність механізмів та зеленого поняття у цій роботі.)

І ще про майбутнє, як воно мені бачиться. В осяжному майбутньому ресурси людство вичерпає (факт незаперечний). Та при сьогоднішньому науковому прогресі, маю надію, вихід знайдуть. Пригадайте, хто 20 років тому мав у Миколаєві мобільний телефон? А сьогодні? Ціна ресурсів значно зросте. Так завжди, чого бракує – те і дорожчає. Вже сьогодні провідні вчені працюють над технологією переробки захоронених відходів, повторного використання відвалів і т.д. Поки-що ті технології дорогі, та невдовзі вони домінуватимуть. Отоді ( а думаю більшість жителів нашого міста доживуть до того моменту), приїде на наш смітник потужний комбайн і видобуде все те, що сьогодні зайве і котре не знаємо куди подіти, залишивши нам хороший перегній, чи, як тепер кажуть, компост. (У с/ не фахівець, вибачайте). Уже сьогодні на виготовлення пластику витрачається 8% світового видобутку нафти. 92% ми спалюємо. Колись про ті 8% згадають. І не потрібно людей лякати, що щось там розпадається через 100-300-1000 років. Це все те, чим ми повсякденно користуємось. І ніякої шкоди в смітнику не заподіють  ні скло, ні пластик, ні підгузники. Бо не перетвориться звичайне побутове сміття на якісь отруйні і небезпечні субстанції. Гудрони у нас не мають із чого утворитись, батарейки збирають окремо. Зрештою, і батарейки сьогоднішні вже не ті батареї, які були ще 15-20 років тому. Живіть спокійно і пропонуйте, як краще, із найбільшою користю вкласти гроші із сміття. А Паньківа і так не зупинити. Бо демократія, знаєте…

Ярослав Муха

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *