Друге дихання історико-краєзнавчого музею у Миколаєві

Цьогоріч у Миколаєві сталась вельми значима подія – після деся­ти років тиші історико-краєзнав­чий музей міста нарешті відкрив свої двері для відвідувачів. Тепер тут вивчають історію та звичаї сво­го краю школярі миколаївських шкіл, заходять поглянути на давні артефакти цілими сім’ями, родинами.

Днями завітала в гості до госпо­дині музею Марії Ганич на розмову. Разом пригадали скільки всього до­велось пройти, щоб зберегти істо­ричне надбання. У 2009 році Марію Ганич призначили відповідальною за музей. Стан, у якому була тодіш­ня будівля, просто жахав. Ззовні нагадував покинуту хатину, а все­редині – прогнила підлога, грибок на стінах та купи невпорядкова­ного мотлоху. Саме такий «посог» дістався новій господині музею. Щоб зрушити питання з мертвої точки непорозуміння, довелося неодноразово оббивати пороги тодішньої мерії та звертатись до депутатів, щоб нарешті осягнули – мати в центрі міста покинутий музей у такому занедбаному стані – ганебно.

Відправною точкою, розповідає Марія Ганич, стала перемога у кон­курсі мікропроєктів Львівської обласної ради. У 2017 році музей отримав майже 300 тисяч гривень на капітальний ремонт приміщень музею. З обласного бюджету спря­мували 140 тисяч грн., з міського -105 тис. грн, а громада долучилась 54 тисячами гривень.

«Найважче було зібрати фінан­совий внесок громади, треба було ходити по людях, установах, фір­мах, спілкуватись, пояснювати на що підуть кошти. Зустрічала, звісно, і чимало недовіри»,- згадує Марія Ганич. Згодом за кошти місь­кого бюджету додатково замінили всю застарілу електропроводку, встановили опалення, закупили стелажі. Тепер температура в музеї регулюється та підтримується на рівні 16 градусів Цельсія – саме такі умови прийнятні для збереження музейних експонатів.

Що цікавого можна побачити в музеї?

Наразі в музеї діє чотири експо­зиційні кімнати. Перша – тварин­ний світ Миколаївщини. Тут можна побачити птахів, тварин, представ­ників флори та фауни нашого ре­гіону, а також бивні шерстистого носорога та стародавнього тура).

У другій кімнаті на відвідувачів чека­ють давні артефакти, викопні реш­тки епохи палеоліту, неоліту, мезо­літу. Є окремий куточок із розкопок Стільського городища. Тут також є давнє взуття та різноманітні пред­мети побуту.

Найбільшу кімнату істори­ко-краєзнавчого музею займає кім­ната історії заснування міста, де ві­дображено як місто розбудувалось, як закладались підвалини церков. У цій же кімнаті відображене одне з основних ремесл миколаївчан –гон­чарство. Гончарний круг тут займає чільне, видне місце.

За словами Марії Ганич, найбільше відвідувачів дивує, як так добре вдалось зберег­ти вишиванки, одяг з лляного до­мотканого полотна, бо виглядають вони так, ніби їх століттями надій­но берегли в добротних скринях. А ще тут є глиняний посуд, вишиті рушники, предмети побуту. Є та­кож і куточок знаного миколаївча­нам отця Володимира Федусевича.

У четвертій кімнаті облаштована справжнісінька повстанська криїв­ка. З іншої сторони кімнати – куток блаженнішого отця Андрія Іщака та куток знаного миколаївського ліка­ря Дмитра Стасіва.

Історія та сучасність

Пані Марія розповідає, що з по­чатком навчального року, екскурсій суттєво побільшало. Щотижня до музею приходять школярі. У такі дні тут гамірно та весело.

«Особли­во дітворі цікаві велетенські кіст­ки викопних тварин, кістка голови давнього тура. Діти не стримують захвату та емоцій. Сучасним дітям, які хліб беруть з хлібнички, доволі складно осягнути, навіщо в давні часи були жорна і як важко було пе­ремелювати муку. Усмішки в дітей викликають і різноманітні товкачі, калаталки(авт.- прототипи сучас­них блендерів), а особливо праска, яку в давні часи нагрівали вугіл­лям». Господиня музею каже, що дуже любить дітей, дозволяє дотор­кнутися до експонатів, спробувати покрутити жорна, гончарний круг, погойдати низеньку колиску. «Коли діти приходять на екскурсію, заува­жую, що частина з них дуже уваж­но слухає, натомість іншій буває нудно, їм цікавіше доторкнутись, скажімо, до праски, потримати її в руках, відчути яка вона тяжка»- ді­литься спостереженнями Марія Га­нич.

Окрім дітей, музей відвідують дорослі. Були в гостях переселенці зі Сходу країни, представниці «Со­юзу українок» з Жидачева та ще чимало гостей. Самі ж миколаївча­ни полюбляють у неділю після цер­ковного богослужіння завітати до музею.

Це велике щастя для такого маленького містечка, де мешкає 15 тисяч жителів мати аж два музеї – історико-краєзнавчий та літератур­но-мистецький імені Уляни Крав­ченко та Миколи Устияновича.

Бо де живе історія, там є надія на майбутнє.

Любов Добжанська

Розклад роботи музею – понеділок, четвер з 10-00 до 16-00, вихідний день – субота, неділя

При потребі телефонувати 096-230-69-42 Марія Михайлівна Ганич