Вибори голови та депутатів Миколаївської міської ради 25 жовтня 2020 року: попередні підсумки та перші експертні оцінки

Як вихідне положення варто прийняти те, що вибори 25 жо­втня 2020 року стали початком політико-правової структуриза­ції Миколаївської міської ради у новій конфігурації – об’єднаної те­риторіальної громади ( ОТГ).

У цьому зв’язку необхідно ви­ходити, що вибори минулої неділі нового голови та депутатів Мико­лаївської міської ради це були не перевибори її попереднього скла­ду, а початок структурування у форматі ОТГ, де за станом на 30 вересня ц. р. було 25911 виборців, з яких в адміністративному цен­трі м. Миколаєві було зареєстро­вано тільки 11213 виборців, а решта – у сільській місцевості.

Ліквідація Миколаївсько­го району та входження значної його частини до складу нового адміністративно-територіального утворення – Миколаївської ОТГ визначали характер місцевої ви­борчої кампанії.

Цілком очевидно, що основна увага зосередилася на боротьбі за посаду нового Миколаївсько­го міського голови. Якщо у сусід­ньому Новому Роздолі було за­реєстровано одна із рекордних кількостей кандидатів на місько­го голову у всій області (14), то у мерських змагання у Миколаєві приймало участь восьмеро канди­датів.

Однією із домінуючих тенден­цій цієї місцевої виборчої кампанії по всій Україні стала низька явка, що насамперед було зумовлено епідеміологічною ситуацією, але також помітними змінами у сим­патіях окремих груп, у порівнянні із виборами 2019 року. Попри це із 25405 виборців, включених до списків Миколаївською міською ТВК участь у голосуванні взяло участь 12020 осіб, або 47,31 %.

Переможцем та головою Мико­лаївської ОТГ став чинний місь­кий голова Андрій Щебель (3429 голосів, або 29,20 %), який зумів ефективно консолідувати навколо себе різні групи підтримки, як у місті, так й у селах Миколаївщини.

На 292 голоси менше набрав діючий голова Миколаївської районної ради теж самовисува­нець Тарас Зубрицький.

Не зумів конвертувати най­популярнішого на Львівщині політичного бренду «Європейсь­кої солідарності» екс-очільник РДА періоду президенства П. По­рошенка Тарас Оприск із всього 1705 голосами.

З огляду на специфіку ведення кампанії та залучені Т. Зубриць­ким та Т. Оприском ресурси отри­маний результат став відчутною публічною політичною поразкою обидвох.

На цьому тлі певною сенсацією стало третє місце чи не найдосвід­ченішого управлінця серед усіх кандидатів Бориса Данилів (1960 голосів), який продемонстрував нову якість місцевого виборчого процесу.

Про інших кандидатів:

Володимир Паньків від «Голо­су» – 787 голосів;

Ігор Хімчак від «Духовної України» – 445;

самовисуванець Андрій Паку­лець – 225;

самовисуванець Роман Тенета – 53.

Окремого аналізу потребують попередні підсумки виборів ново­го складу депутатів Миколаївсь­кої міської ради.

Розпочати варто із того, що свої списки мешканцям Мико­лаївської ОТГ пропонували 14 партій (320 кандидатів).

Попри попередні прогнози щодо кількості партій, котрі отри­мають право розподілу мандатів ( подолають 5 % бар’єр) такий вия­вилося всього шість, які загалом отримали 8354 голоси, або 69,5 % усіх голосів.

Тут варто зазначити, що зовсім мало до прохідної межі не добра­ли, як партія «Голос» ( 4,65 %), так партія «Слуга народу» (4,47 %) .

Отже, «чудова» миколаївська шістка:

«Європейська солідарність» – 19,84%;

Народний Рух України – 17,65;

Українська галицька партія – 15,54 %;

«За майбутнє» – 8,85 %;

ВО «Батьківщина» – 7,13 %;

«Сила і Честь» – 5,36 %.

Специфіку Виборчого кодексу із особливістю підрахунку голосів по територіальних (було 4) та за­гальному списках різні політичні команди врахували по-різному. Якщо одні виявилися нездатни­ми заповнити відповідну вибор­чу квоту для отримання хоча б одного мандату в якомусь із те­риторіальних округів («Батьків­щина» та «Сила і Честь»), то інші змогли провести своїх кандидатів, як у територіальних округах ( НРУ – 4, ЄС – 3, УГП – 2, «За май­бутнє» – 1), так й поповнити чис­ло депутатів із загального списку.

Із врахуванням т.зв перших місць маємо наступну партійну депутатську структуру новообра­ної Миколаївської міської ради:

ЄС – 6;

НРУ – 6;

УГП – 5;

«За майбутнє», «Батьківщина» та «Сила і Честь» – по 3 депутати.

Таким чином, для обрання се­кретаря міської ради, формуван­ня виконавчого комітету та голів депутатських партій лідерам до­ведеться формувати коаліції у складу принаймі трьох фракцій, щоб отримати більшість серед 26 депутатів ради.

Про те це вже окрема тема…

Василь Гулай,

д. політ. н. професор, голова ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»

Дана стаття підготовлена в рамках провадження проєкту в рамках виконання проекту «Підвищення ефективності місцевих медіа та збільшення їхньої ролі в громадах» згідно грантової Угоди із Фондом Розвитку ЗМІ Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, за сприяння Української Асоціації Медіа Бізнесу.

0 thoughts on “Вибори голови та депутатів Миколаївської міської ради 25 жовтня 2020 року: попередні підсумки та перші експертні оцінки”

Write a Reply or Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *