Днями у с.Рудники розпочалось будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям вартістю більше півтора мільйона гривень. Сума – велика. Тож недивно, що і увага до використання бюджетних коштів – теж чимала. Нагадаю, що данний об’єкт профінансовано з трьох різних бюджетів: Львівська обласна рада виділила – 700 тис грн, Стрийська районна рада – 350 тис грн та Миколаївська міська рада – 510 тис грн.
З боку міської адміністрації були висловлені певні застереження щодо технології будівництва. Так, заступник міського голови Іван Буга, за фахом будівельник, був здивований чому проєкт не передбачає репера. Це такий маркер, яким закріплюють точку з абсолютною висотою, визначеної за допомогою нівелювання по відношенню до початкової рівневої поверхні. Точність установки геодезичних відміток впливає на правильність розбивки будівельних елементів. Втім, представник виконавця робіт, а це одна зі столичних компаній, зазначив, що такий проєкт їм було подано. На уточнююче питання від пана Буги до якої точки будівельники прив’язують, зокрема викопування котловану під основу майданчика, їм було складно відповісти.
Проектант Володимир Скакун у коментарі редакції пояснив, що «на місці рельєф не є рівним, а відтак було прийнято рішення вже у процесі виконання самих робіт про розробку додаткової схеми та креслення, де будуть зазначені відповідні висоти та відмітки. Цієї суботи відбулась зустріч з усіма зацікавленими сторонами і це питання знято», – кінець цитати.
Застереження були також щодо котловану. Його глибина – 40 см. Як відомо глибина промерзання у нашій місцевості в районі 70-90 см. Постає логічне питання чи зможе цей майданчик в цілісному стані пережити зимово-весняний період коли процес замерзання та відлиги триває доволі великий період? На це звернув увагу і миколаївчанин Ярослав Муха, який теж має фахову освіту як інженер-будівельник.
«У нас точка промерзання 70 см. Чи витримає конструкція зимові перепади температури і щоб на весні майданчик не був покрученим?»
У замовника будівництва спортивного майданчика, а це Управління освіти Миколаївської громади, запевняють, що у Рудниках використовують сучасні технології, а відтак вони мають певні відмінності від техніки виконання робіт, яку застосовували раніше.
«У Рудниках будуть застосовувати нову технологію. Зокрема так звану заливку плаваючим бетоном. По колу забивають стовпи через кожні півтора-два метри, їх бетонують. Зверху викладають «плаваючий» бетон. Сам котлован буде засипано піском, спершу великою секцією гравію, потім малою, потім кварцовим піском. І ця вся площина, навіть у випадку проливних дощів упродовж місяця, пропустить крізь себе дану вологу а не буде її накопичувати. І те, що котлован не поглиблюють, це правильно, бо інакше був би ефект басейну, коли глиняна подушка не пропускала б воду. Всі сучасні спортивні майданчики, що будувались на теренах колишнього Миколаївського району зводилось аналогічно», – пояснив у коментарі редакції Андрій Старовецький, головний освітянин громади, додавши «Зрештою, я не маю права не погоджувати державну експертизу. Там дано 10 років гарантії на бетон та 7 років на траву».
Щодо експертизи. Її здійснювала філія Держбудекспертизи, пояснив проєктант Володимир Скакун. Він також додав, що “несучі конструкції – це колони, які будуть закладені на глибину 1 м 20 см, що є глибше ніж точка промерзання. Саме ці конструкції несуть на собі основне навантаження. Саме ж полотно майданчика виступає як самодренуючий механізм. Якщо котлован буде заглиблено нижче рівня планувального майданчика там буде накопичуватись постійно волога. Наша задача не садити нижче рівня відмітки землі. Також ми запроєктували два дренажні колодязі, які могли б акумулювати вологу», – кінець цитати.
Роботи тривають. І вочевидь всі сторони зацікавлені у якісному завершені даного проєкту. Адже це і велика сума грошей, і зрештою репутація проєктантів чи виконавців. Та найбільшу зацікавленість у відкритті даного об’єкту виявляє дітвора села Рудники, бо футбол – один з улюблених видів спорту серед місцевої громади.
Ірина Телька
