Знеструмлення. Це слово почало викликати острах у більшості українців ще на початку осені минулого року. Адже мало хто собі уявляв, з якими труднощами зустрінеться кожен з нас взимку, коли енергетична система постійно перебуватиме під ударами ворога і вся територія України або її частина може зануритися у пітьму.
Відсутність електроенергії – це не лише просто відсутність світла, але й зупинка виробництва, неможливість для більшості з нас здійснювати щоденні справи – такі, як приготування їжі чи елементарне прибирання квартири. Тож українці почали швидко переплановувати ведення свого щоденного господарства та циклів виробництва, не лише пристосовуючись до погодинних графіків вимкнення живлення, але й шукаючи альтернативи.
У хід пішло все, що потенційно може давати світло чи тепло: генератори, акумулятори, свічки, туристичні пальники, газові плити з балонами тощо. Здавалось, можна зітхнути з полегшенням. Та, на превеликий жаль, дедалі частіше у повідомленнях місцевих рятувальників з’являється інформація про атипові пожежі. Це ті, які спричинені використанням в помешканнях саме цієї «альтернативи».
Із загальної кількості пожеж атипових є приблизно 10%. Рятувальники області звітують, що за минулий рік на Львівщині виникло понад 5 тисяч пожеж.
Енергоощадливість та спільне балансування – нові виклики сучасного бізнесу
Олексій Романенко, підприємець у сфері нерухомості. Його бізнес – здача офісних приміщень в оренду, і це, наразі, єдине джерело прибутку. Після початку повномасштабного вторгнення його діяльність зазнала суттєвих збитків, бо багато підприємств не впорались з економічною скрутою і закрились або оптимізували свою діяльність, тож не потребували оренди офісних приміщень.
«Ми тільки оговтались від ковіду, який спричинив шалений простій, а тут – повномасштабна війна. Всім скрутно зараз, а тут ще й погодинні графіки відключень. Я володію невеличким будинком, де розміщуються офісні приміщення. А відтак весь цикл роботи пов’язаний з використанням електроживлення. Немає живлення – простій, збитки для клієнтів, а отже і мої втрати. Тому ми придбали генератор. Він у нас розташовується на відкритому повітрі, але під навісом. Територія охороняється. Ніяких господарських будівель поблизу генератора немає. І звісно, охоронець періодично обходить територію та слідкує за роботою цього обладнання, бо безпека – це те, з чим жартувати не слід», – розповідає пан Олексій.
При купівлі генератора потрібно розрахувати економічну доцільність його використання. Наприклад, пан Романенко в середньому витрачає до 500 гривень лише на заправку.
«Це суттєве фінансове навантаження для мене, але я міркую так: якщо втрачу і цих орендарів, моя діяльність буде під загрозою, – пояснює він. – Я зібрав орендарів і ми домовились, що я не підніматиму плати за комунальні послуги через використання генератора. Але натомість попросив працівників офісів, без крайньої на те необхідності, не вмикати електрочайників, кавових машин чи іншого обладнання, яке може бути енергоємним, щоб не було надмірних витрат по обслуговуванні генератора. Орендарі пристали на дану пропозицію».
До слова, редакція Вістей нещодавно переїхала в новий офіс, де власник для забезпечення безперебійного живлення також використовує генератор. Його теж розташували на відкритому просторі, під навісом. І нас, як нових орендарів, закликали бути енергоощадливими, особливо під час роботи генератора. Приміром, працівники редакції не користуються кавовою машиною чи мікрохвильовою піччю для розігріву їжі. У нас є можливість заварити напої чи підігріти собі їжу на газовій плиті. Це дозволяє нам усім спільно балансувати.
Читати інструкцію використання обладнання після поломки – дивакувата українська традиція
Сучасне суспільство є надзвичайно насиченим різноманітною технікою, багато з якої має полегшений варіант керування чи управління: натиснув злегка сенсорну кнопку і «ву-аля» – бажаний продукт чи товар подано. З використанням альтернативних джерел обігріву чи освітлення, на перший погляд, немає ніяких труднощів. Але фахівці застерігають від такої необачності.
«Використовувати, приміром, генератор – це те саме, що прокласти мінімальну електромережу в себе в домівці чи деінде, – зауважує у розмові Іван Веселовський, головний інспектор відділу профілактичної роботи місцевих рятувальників у Стрийському районі. – Якщо ви прочитаєте інструкцію до генератора, то ви зрозумієте, як ним користуватись і ніяких збитків він вам не завдасть. Проте, як засвідчує практика, наші громадяни купують аби подешевше і не завдають собі клопоту поцікавитись чи сертифікований даний товар чи ні. Далі в Інтернеті подивляться як його вмикати чи послухають порад сусідів і використовують його на свій страх і ризик. Про інструкцію згадають лише коли буде поломка».
Елементарне недотримання інструкцій експлуатації, порушення техніки безпеки та легковажність людей – це ті фактори, що спричиняють трагедії. Зокрема, за три дні, поки формувався цей матеріал, від поліції області надійшло повідомлення про вибухи у квартирах Львова, спричинені неправильною експлуатацією альтернативних джерел енергії.
Рятувальники вкотре нагадують про необхідність дотримання елементарних правил безпеки при поводженні з таким обладнанням, адже його справність – це запорука не лише збереження вашого майна, але, що найголовніше – вашого життя та ваших близьких.
Чадний газ – невидимий вбивця
Чадний газ немає ані запаху, ані кольору. Ви його не відчуєте на смак і він себе не проявить у вигляді легкої димки. Невидимий вбивця – чадний газ або оксид вуглецю, який є продуктом згоряння ресурсів, що використовуємо для роботи обладнання альтернативного живлення.
Ольга Шелудько, заступниця головного лікаря Новороздільської громади особливо наголошує на небезпеці газу-вбивці, який у кровоносній системі з’єднується з гемоглобіном та блокує транспортування кисню в організмі людини. Отруєння чадним газом не лікується. Велика його концентрація в закритому приміщенні – це 100% летальність.
«Якщо концентрація чадного газу невелика, то симптоматика отруєння буде нагадувати харчове отруєння або ж грип. Людина може відчувати слабкість, запаморочення, нудоту, відчуття втоми. Симптоматика отруєння та ступінь ураження залежить від часу, упродовж якого людина дихає чадним газом, та його концентрації у повітрі. Тому важливо, особливо у період зими, враховувати фактор небезпеки отруєння чадним газом, коли ми надаємо першу медичну допомогу. У сільських населених пунктах доволі часто ще використовують дров’яні, вугільні печі і фактор ризику зростає там в рази», – коментує медик.
Забудькуватість – як наслідок хронічної втоми та стресу війни
Психологи, які зараз активно працюють у субрегіоні Розділля з різними групами населення у питанні подолання стресу від війни, зауважують, що українці й раніше були пост-травматичним суспільством. Зараз ця криза нашаровується на війну і несе такі побічні ефекти як неувагу та забудькуватість навіть у побутових справах.
«Стрес розфокусовує нас. Нам важче зосереджуватись, ми частіше забуваємо про важливі справи, – зауважує практикуюча психологиня Христина Пітик-Гук. – Я, приміром, користуюсь активно нотатниками. Рекомендую іншим теж так робити, щоб фіксувати в тому числі і для себе важливі повідомлення».
Крім того, психологи також рекомендують на дверях, перед виходом з будинку, вивішувати таку собі пам’ятку важливих нагадувань. Приміром, вимкнути генератор, відключити електричні прибори тощо. Також можна використовувати телефон з таймером, якщо раптом виникне спокуса прилягти на кілька хвилин під світло свічки.
Користуватись альтернативними джерелами обігріву та освітлення можна, і це безпечно за умови правильної експлуатації та вживання всіх заходів для запобігання трагедій.
Знеструмлення – це не привід для пожежі! Так, це складність і виклик, який ми обов’язково подолаємо. Тим паче, що світловий день з наближенням весни збільшується на 3-4 хвилини щоденно. В наших широтах сонце на горизонті вже затримується на 11 годин.
Пам’ятаймо: світло завжди перемагає тьму, в усіх сенсах.
Ірина Телька
Ця публікація була створена медіа Миколаївські вісті в межах кампанії «Безпека (Ци)Вільних». Кампанія «Безпека (Ци)Вільних» реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
