В редакцію завітав Мар’ян Яцишин, тренер з настільного тенісу, щоб поділитися досягненнями спортивного клубу «Патріот» та найближчими планами його підопічних.
Ред.: Пане Мар’яне, не так давно, ваші вихованці повернулись з Вищої Ліги клубного чемпіонату України з настільного тенісу, де посіли 4 місце з-поміж 11 команд. Це хороші результати, чи не так?
М.Яцишин: У третьому турі Вищої Ліги клубного чемпіонату України з настільного тенісу в м. Умань серед клубних команд миколаївська команда «Патріот» посіла 4 місце з 11 команд. І я вважаю, що на цьому етапі це важливий результат. Адже, якихось ще два роки тому ми вели лише розмови про необхідність відновити настільний теніс у Миколаєві на професійному рівні.
У свій час, першу школу, перші базові знання нам дав Михайло Регуш. Так, він не був професійним тренером з настільного тенісу. За професійною діяльністю – електриком. Проте фанатично був відданий цьому виду спорту. Наполегливо тренувався, їздив до Львова для підвищення фахової майстерності. Саме він прищепив любов до цього виду спорту багатьом миколаївчанам, в тому числі і мені, бо я є його вихованцем.
Тож наш клуб, за підтримки Миколаївської міської ради, 15-16 травня, організовує турнір з настільного тенісу ім.М.Регуша.
Ред.: Наскільки сьогодні настільний теніс популярний? Чи достатньо у вас вихованців?
М.Яцишин: Зараз у нас тренується близько 40 дітей. Приємна тенденція, що настільним тенісом починають цікавитись і дівчатка. Але у відсотковому відношення все таки більше хлопців, співвідношення десь на рівні 70 на 30. Інший важливий момент, який слід зауважити – батьки дітей виявляють зацікавлення до спорту яким займаються їхні діти. Вони приходять на заняття, мотивують свої дітей.
Звісно, не все так райдужно як може видаватись на перший погляд. Матеріально-технічне оснащення тренувальної зали потребує оновлення. Погодьтеся займатись на столах, використовувати тенісні м’ячі, ракетки та сітки яким вже 20 років – це не вихід з ситуації.
Я багато спілкувався на різних професійних форумах, з різними тренерами і в нас в Україні, і за кордоном – використання непрофесійного обладнання неприпустиме, якщо ми хочемо досягти результатів. Для тренувань потрібно купувати тільки професійний інвентар. Інакше ми ламаєм техніку ще її не поставивши.
Ред.: Чи всім під силу придбати професійний інвентар для занять настільним тенісом?
М.Яцишин: Приміром професійна ракетка коштує 900 гривень. Для когось це може бути і велика сума. Але, якщо ми закладемо основи техніки на непрофесійному інвентарі, то переучування дитини обійдеться в декілька разів дорожче. Настільний теніс – це такий вид спорту, що не потребує колосальних капіталовкладень та видатків, але дає максимальні результати за короткий проміжок часу.
Крім того, ми подали проєкт на обласний конкурс мікропроєктів на загальну суму 226 тис грн за рахунок якого хочемо оновити наш інвентар.
Не так давно ми отримали спонсорський подарунок: робота-тренажера. Ця автоматизована машина дозволяє дітям майстерно відточувати свою техніку, розвивати кмітливість, спритність та швидкість реакції. Якщо реакцію опонента, який стоїть перед тобою за тенісним столом ти можеш передбачити, спостерігаючи за ним, то ти і гадки не маєш в яку сторону зараз замахнеться робот і куди скерує м’ячі та з якою швидкістю.
Підтримувати наших дітей, що прагнуть займатись спортом – це наш обов’язок. Коли діти бачать, що ми зацікавлені у їхніх результатах, вони досягають неймовірних висот. І для мене таким яскравим прикладом став наш миколаївчанин Сашко Гелета на змаганнях в Німеччині. Спершу його результати летіли до низу. Але, він відчув що в Дюсельдорфі він не один, що за нього вболівають ті, хто приїхав його підтримати і сильними, вольовими зусиллями зумів вибороти перемогу. Так, це була грандіозна подія.
Ред.: А де тепер Сашко? Чи він продовжує займатись настільним тенісом?
М.Яцишин: Сашко продовжує підтримувати свій рівень. Їздить у Львів, самостійно, декілька разів на тиждень. Є в резерві збірної України, у своїй віковій категорії він вже другий рік поспіль чемпіон України.
Ред.: Які ваші плани у найближчій перспективі?
М.Яцишин: Півтора роки тому ми почали відновлювати теніс. Першочергова наша задача була – знайти фахівця тренера та набрати діточок, повернути їх до занять. Ми її виконали. Зауважу, теніс хоч і популярний вид спорту, але оплата дуже маленька для викладачів, тож не дивно, що багато тренерів замість навчати дітей шукають можливості заробляти деінде, або їдуть за кордон. Наступна наша задача – це максимально продуктивний результат. Прийшов час коли кількість має переходити в якість.
Наші найближчі показники результативності мають бути засвідчені 26-28 березня у Жовкві. Там відбудеться клубний чемпіонат України (дитяча Ліга), 2009 рік і молодші.
Ред.: Щиро бажаю Вашим вихованцям перемоги!
М.Яцишин: Дякую.
Ірина Телька
