За 11 днів у нас весна. Вже зараз денного світла побільшало і сонце на небосхилі, у наших широтах, затримується на горизонті до 11 годин. В умовах знеструмлення – це вельми приємна новина. До неї ми також додаємо ще один, для себе, приємний факт: цьогорічна зима виявилась напрочуд лагідною по температурному режиму. У цьому є плюси, бо відтак держава, загалом, споживає менше енергоресурсів для обігріву помешкань, що при постійних атаках ворога на об’єкти генерації є критично важливим для нас.
І незважаючи на те, що останній тиждень таки вхурделило, та за кілька днів від заметілі не залишилось і сліду. Показник температурного режиму знову піднявся вгору.
Проте, аномально тепла погода, як для цієї пори року, несе певні загрози, зокрема і для сільського господарства. Ще у січні багато фермерів спостерігали як окремі зернові культури вже відновили вегетацію. Старожилам важко пригадати коли вони фіксували останній раз таку аномалію.
Свою оцінку ситуації у коментарі редакції висловив експерт в галузі сільського господарства Борис Данилів.
«Так, вже фіксували вегетацію не лише озимини, але і трави, яка проростає. Проте, ми мали мінусові температури. І рослинність знову пішла в режим «сплячки». Весною, коли прийде тепло, рослина знову починатиме ріст. Однозначно такий перепад дуже негативно відіб’ється на врожайності та стану озимих культур».
Крім різкого перепаду температур, ця зима також вирізнилась малосніжністю, фактично з перших днів. І якщо західні та центральні райони країни ще вкрило білим покривалом, то південні області, приміром, Миколаївщина та Одеса, залишились без снігу, а саме там зосереджено чималі площі зернових та інших важливих кульутр.
Експерт Борис Данилів погоджується, що відсутність снігового покриву – це не найкраща ситуація для сільгоспкультур. Адже, так складніше рослинам перенести холодні днини. Крім того, відсутність опадів вплине на показник недостатньої зволоженості ґрунтів.
Цієї ж думки і Микола Гнатів, експерт в галузі метеоспостережень та гідрогеології. На його думку, відсутність достатнього снігового покриву може стати не лише одним з чинників неврожайності, але й посухи. Експерт переконаний: опади у лютому не зможуть надолужити наповнення ґрунтів вологою.
«Річ у тім, що лютий не надолужить нестачу опадів. Грунти є малозволожені. Така мала кількість опадів також матиме вплив на водний горизонт. У цьому році ми можемо мати ще й посуху».
Крім того, М.Гнатів, який вже 17 років фіксує погоду у нашому субрегіоні, звернув увагу на аномально високу температуру, як для січня.
«Я з 2005 року веду метеоспостереження у нашому регіоні. Хочу зауважити, що від зафіксованого найтеплішого дня взимку, за весь період спостережень, температура у січні цьогоріч, в середньому, на 4-5 градусів була вищою».
До слова, не лише погодній фактор впливає на стан водних ресурсів в Україні. Днями, на засіданні Кабміну, його очільник Денис Шмигаль заявив про загрозу нестачі води для 70% населених пунктів нашої держави через дії росіян-терористів, які відкрили шлюзи Каховської ГЕС і щоденно Україна втрачає тисячі кубометрів води.
Еколог Михайло Сорокманюк коментуючи перебіг температурного режиму зими в коментарі редакції зауважив, що тепло породжує та продовжує розвиток хвороботворних мікроорганізмів в тому числі.
«Якщо немає холодних температур, то хвороботворні бактерії множаться у великій кількості. У підсумку ми отримуємо процеси, які негативно впливають як на стан рослинності, так і на стан нашого здоров’я».
Як було зауважено на початку до весни залишилось зовсім не багато часу. Чи принесе вона достатньо вологи? Чи буде температура відповідати сезонності весняного циклу? Для аграріїв ці питання є актуальними, як ніколи. Інакше, прийдеться затратити більше ресурсів на врожай 2023 року. А здорожчання собівартості безперечно вплине на здорожчання кінцевого продукту, який ми купуємо у крамницях.
Ірина Телька
Центральна світлина – з аріхву редакції
