До редакції завітав поважний, літній миколаївчанин Святослав Чухрай та повідав про свою прикрість: втрату свого нотатника під час місцевих виборів.
«Я прийшов на виборчу дільницю у неділю зі своїм нотатником. Довго вивчав бюлетені, щоб зрозуміти за якого кандидата голосувати. Свій нотатник відставив у сторону, а після свого волевиявлення забув про нього. Пішов до дому. Спохватився наступного дня, але повернувшись на дільницю вже його не знайшов. Прикро, адже там були мої записи. Можливо його знайшла прибиральниця чи інша людина, але не знала кому він належить і куди можна звернутись, щоб таку знахідку віддати на тимчасове зберігання поки за нею не зголоситься власник. Адже, у нас такої послуги немає. Я, як літня людина, не користуюсь інтернетом. І якщо б хтось, бува часом, розмістив оголошення про таку знахідку – я не дізнаюсь. Знаєте, таких літніх людей як я у місті дуже багато. І, вочевидь, ми час від часу забуваємо ті чи інші речі. Так, вони є дріб’язковими, але для нас ці предмети цінні.
Хочу через ваше видання звернутись до місцевої влади з проханням розглянути таку ініціативу: подумати про облаштування «кутка знахідок» куди б могли доставляти наші співмешканці знайдені речі, приміром як нотатник, чи ключі, чи квитанції чи інший дріб’язок. Літня людина, яка виявила пропажу, могла б не перейматись як отримати доступ до Інтернету, щоб перевірити чи бува часом хтось не подав оголошення, а відразу прийшла б, скажімо до міської ради чи іншого визначеного місця де був би такий «куток знахідок» за своїми речами. З іншого боку, люди, які знайшли такі залишені речі відразу знали куди б можна було їх віднести на тимчасове зберігання.
Так, я розумію, що така маленька послуга буде виконуватись на громадських засадах певними працівниками є волокітою, але для нас, літніх людей, це велика та добра справа. Бо у старості ти починаєш цінувати такі дріб’язкові предмети, адже саме вони нас пов’язують з молодими літами чи дорогими нашому серцю людьми, даруючи приємні спогади, а це для нас так важливо!».
