Схоже, на Миколаївщині щось пороблено з історичними пам’ятками. Вже два роки триває судова війна за збереження історичної пам’ятки місцевого значення – миколаївських фортифікаційних споруд часів І Світової Війни. А кількома місцями раніше жителі села Черниця розібрали на цеглинки понівечений часом польський костел, збудований на початку 1900 року. Тепер черга дійшла до Стільського городища, яке тепер територіально розміщується в Тростянецькій об’єднаній громаді.
Що ж трапилось? 3 травня, у мережі Фейсбук львівський активіст опублікував світлину, де видно, що в Стільському городищі, пам’ятці археології національного значення розпочались «ремонтні роботи». Саме так, ремонтні, і вони в розпалі — впритул до пам’ятки Стільського Городища, що на виїзді з села Стільська у напрямку села Дуброва, робітники зробили земляний насип, залили бетонні сходи та встановили сакральну споруду — фігуру Матінки Божої. І все б нічого, але Стільське Городище є історико-культурним заповідником, пам’яткою археології національного значення. Більше того, заповідник є комунальним закладом Львівської обласної ради і будь-які будівельні роботи на цій території мають погоджуватись з Державною архітектурною будівельною інспекцією (ДАБІ) та Міністерством культури. Окрім того, Стільське Городище історики вважають столицею середньовічної Білої Хорватії. Біла Хорватія (прадавня батьківщина сучасної Хорватії) — це колись велика країна на території Прикарпаття. І саме це село було її столицею. Тут вирувало активне життя у VIII–X столітті. Дотепер тут збереглися чимало пам’яток історії: скелі, печера, підземні лабіринти. Городище археологи досліджують понад 30 років. До слова, відкрив городище археолог Орест Корчинський.
Площа міста, за даними історичних та археологічних досліджень, становила 250 гектарів, що свідчить про значний культурний розвиток слов’янського населення. Зараз
«Стільке Городище» є пам’яткою археології національного значення. У 2015 році Стільське Городище стало історико-культурним заповідником.
Реакція на такий “благоустрій території” не забарилась.
На цю подію відреагували на сторінці “Львівського Опілля”, громадської організації, що займається розвитком туризму та прагне перетворити Львівське Опілля на популярне місце екологічного та активного відпочинку для львів’ян та туристів із Західної України. Після появи такої новини громадська організація написала, що вимагає реакції органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів за спотворення Стільського Городища.
“Ми здивовані, що органи, які повинні контролювати збереження пам’яток — не втрутилися протягом двох тижнів та не реагують зараз. І вимагаємо розслідування, реакції та збереження унікального вигляду пам’ятки. Ми не проти нових сакральних об’єктів, проте такі об’єкти не повинні знищувати історичну спадщину України”, — йдеться у повідомленні.
“При цьому, жодної реакції з боку обласної влади досі немає. Такі роботи спотворюють унікальний вигляд середньовічного городища VIII–X століття. Городище — історико-культурний заповідник, пам’ятка археології національного значення”, — повідомляє Львівське Опілля.
Директор історико-культурного заповідника «Стільське городище» Орест Корчинський у коментарі обласним ЗМІ розповів, що з ним ніхто не радився з приводу встановлення каплички. Коли почали заливати фундамент під капличку, Орест Корчинський написав листа до сільради, однак відповіді так і не отримав.
«Користаючись епідемією, якась група людей у селі ініціювала будівництво пам’ятника матері Божої. З’ясувалось, що це буде капличка. Там були келії монахів колись, там є ніші, де покоїлися мощі святих. Про жодні роботи зі встановлення каплички мене ніхто не інформував», – розповів Орест Корчинський.
Керівництво заповідника «Стільське городище» готує заяву до суду про демонтаж споруди, а Львівська ОДА звернеться до правоохоронців та Міністерства культури.
Керівник заповідника також планує подати позов до суду щодо бездіяльності старости села Дуброва та сільради, а також про демонтаж самовільно встановленої каплички.
Що кажуть у Тростянецькій громаді?
Староста села Стільсько Андрій Васильковський у коментарі обласним ЗМІ розповів, що скульптуру Матері Божої встановили місцеві жителі власним коштом.
«Це ініціатива молодих хлопців, які вирішили зробити такий внесок у село. Там немає ніяких спонсорів, бюджетних коштів, це молоді хлопці з села зібрались і вклали свою працю і кошти», – сказав Андрій Васильковський.
За словами Васильковського, по жодні дозволи на встановлення каплички мешканці не звертались, хоча роботи тривають уже близько двох тижнів. Сільський голова не бачить у встановленні каплиці нічого дивного.
Натомість заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод заявив, що на рівні області уже створили спеціальну комісію, яка складе акт про незаконні роботи на території заповідника і надасть усю інформацію Міністерству культури.
«На цій пам’ятці археології споруда з’явилась незаконно, ніхто ніяких дозволів не видавав. До нас ніхто не звертався за жодним дозволом. Зараз створюємо комісію з представників Тростянецької ОТГ, директора заповідника, археологів, і вони будуть складати акт про праворушення щодо пам’ятки археології. Після виїзду комісії цей акт направлять до Міністерства культури і будемо від них очікувати припис», – повідомив Юрій Холод.
Думки зусібіч
Звісно, що така резонансна новина спричинила ґвалт у соцмережі. Усі навперебій коментували те, що трапилось. Найбільше серед коментаторів тих, що обурюються і пишуть, що треба покарати винних, притягнути до відповідальності місцеву владу.
Редакція видання “Миколаївські Вісті” звернулась за коментарем до миколаївського краєзнавця Миколи Гнатіва. “Жах і шок”, – прокоменував краєзнавець ситуацію. Микола Гнатів певен, що на території села предостатнього горбів і пагорбів, де можна встановити скульптуру Матері Божої. “Орієнтовно на тому ж місці, де зараз встановили скульптуру Матері Божої, приблизно на висоті 7-9 метрів вище, за словами археологів було капище і саме там був встановлений ідол”, – розповів миколаївський краєзнавець Микола Гнатів.
Дехто у встановленні скульптури не вбачає нічого крамольного. Кажуть навпаки – «Фігура Матері Божої це дуже добре. Люди будуть берегти всі цінності, які є біля пам’ятника».
Чимало коментарів залишили львів’яни, які бували в Стільському городищі.
Автор світлини Володимир Беньо написав: «Чи нормально що на території пам’ятки археології, на найпомітнішому місці, посеред краєвиду, за якихось надцять метрів від печер забабахали постамент з бруківки і капличку, як капітальну споруду?! Нічого не маю проти поклоніння і віри, але не зовсім зрозумів доцільність таких дій місцевої влади і чомусь зразу подумав про Європу і що будучи у схожих місцях, ніколи нічого подібного не бачив, а навпаки намагання зберегти автентичність місця.
Замість того, щоб створювати більшу привабливість до туристичної атракції, бо справді подивитись там є що, заманювати туристів та заробляти на цьому всьому селу кошти на будівництво доріг, дитячих майданчиків і тп інфраструктури, люди і далі використовують печери, як погреби для зберігання картоплі, дорога ґрунтова і не бачила асфальту, а вже як писав, на горі».
Львів’янка Оля Хомчин пише: «Були вчора в Стільську. І ще багато інших людей було. Усі зауважили, що на пагорбі істрико-культурного заповідника місцева громада встановлює капличку, без погоджень, без розуміння значення цього місця, і, швидше за все, без розуміння наслідків такого ландшафтного покращення. За весь цей час нікому не прийшло в голову помаркувати сюди маршрут, поремонтувати розвалену транспортну зупинку зовсім поруч, встановити смітник і туалет (місце стає все більш туристичним) чи лавку. Окрема тема – дозвільні документи на встановлення та наявність у селі і храму, і капличок. На жаль, кількість сакральних просторів не зробить громаду ані віруючішою, ані свідомішою».
Світлина Володимир Беньо
