«Чому медичний колектив було введено в оману і чому наша лікарня мала такий плачевний вигляд на сесійному засіданні? Чи розуміємо, що після таких подій ми не так швидко відновимо свою репутацію?» – це публічно адресували миколаївські медики самі собі на нещодавній зустрічі трудового колективу КНП Миколаївська лікарня. І ці слова стали квінтесенцією скандальних подій 2 та 3 червня, що відбулись у медичній спільноті, досягнувши дна людського невігластва та засвідчивши, як легко маніпулювати людською думкою. Прикро, що частина медиків, які ймовірно діяли виключно зі щирих спонукань професійної солідарності, мали необережність потрапити під вплив ляльководів та шулерів, які бажали отримати моральну сатисфакцію за надумані образи.
Можна лише здогадуватись хто та у який спосіб «вклав у вуха» поважних лікарів інформацію, щоб змусити їх висловити протест щодо рішень, які не приймались ані міською радою, ані безпосередньо міським головою. Тож коли з трибуни сесійної зали делегований від медиків Андрій Патій озвучував обурення певної частини медичної спільноти та демонстрував офіційний Протокол буцімто зборів трудового колективу КНП «Миколаївська лікарня», в якому, зокрема, була висловлена незгода із звільненням заступника генерального директора із медичної частини п.Івана Савчука, присутні депутати не могли зрозуміти про що іде мова. Адже такого відповідного розпорядження ніхто не видавав: ані адміністрація лікарні, ані міська рада.
Андрій Щебель, міський голова, заявив перед усіма присутніми на сесійному засіданні, що відповідного розпорядження в природі не існує. Микола Гнатів, керівник кадрової служби Миколаївської міської ради підтвердив, що у канцелярії міської ради такого документа ніхто не готував і не реєстрував. Та й власне, сам пан Іван Савчук, підтвердив, що він не бачив такого розпорядження. Більше того, він не бачить проблеми якщо постане необхідність полишити займану ним посаду.
«Я не бачив розпорядження про моє звільнення… Мене абсолютно не принижує ситуація коли постане питання мого звільнення. Я не бачу у цьому ніяких проблем», – заявив на сесії пан Іван Савчук.
Тож на чому базується протест медиків? Цього не міг також і пояснити Роман Бліха, який суміщає медичну практику та депутатську діяльність, та який пристрасно відстоював позиції, що розсипались, як пісок.
«Я не був ініціатором зборів і не говорив, що буде таке розпорядження. Кулуарні розмови про зміни в структурі керівництва лікарні мене навели на таку думку, а також і той факт, що призначення тимчасово в.о. головного лікаря також ні з ким не погоджувалось. Крім того на регламентній комісії (ред.: депутатська комісія, яка розглядає проєкти сесійних рішень на предмет відповідності чинному законодавству) не було розпорядження про звільнення генерального директора Ірини Хрущ».
На цю заяву відреагувала голова депутатської регламентної комісії Наталія Верещинська.
«Я взагалі не розумію що тут відбувається, що це за інтриги?! Потрібно на детектор брехні відправляти! Проєкт рішення про звільнення Ірини Хрущ був на розгляді регламентної комісії».
Припинити балаган та не розповсюджувати плітки закликали медиків присутні депутати. Виконуючий обов’язки головного лікаря Юрій Кучер, який був представлений депутатам перед початком сесійного засідання, закликав міського голову зустрітись з медиками лікарні, щоб зняти напругу та з’ясувати питання, які збурили медичну спільноту.
Така зустріч відбулась того ж дня, 3 червня, після обідньої пори в актовому залі міської лікарні. Вона, як з’ясувалась у ході, була ще цікавішою ніж сесійні диспути. Медики не мали жодних претензій до міського голови Андрія Щебеля. Натомість, в залі, серед лікарів лунали взаємні звинувачення один одному, які засвідчили про серйозний внутрішній конфлікт в медичному колективі КНП Миколаївська лікарня.
Спершу одна частина присутніх лікарів публічно висловила незгоду та обурення щодо дій профспілкового Комітету лікарні, який «позбавив їх законного права взяти участь у зборах трудового колективу та ввели в оману колектив щодо рішень, які розглядались 2 червня на зборах».
Після таких заяв виступив голова профспілки медиків Олег Голинський, запевняючи, що ніяких зборів трудового колективу не було (ред.: Протокол зборів трудового колективу, що був заявлений на сесії міської ради опубліковано нижче)
«По-перше, напередодні не було зборів трудового колективу. Це була зустріч медиків з працівниками страхового фонду, які поінформували нас про путівки, оздоровчі, реабілітацію. По-друге, ніхто не ініціював збори трудового колективу. Ми не робили якихось висновків. А поміж тим, ми між собою просто поговорили про ситуацію, яка склалась. Ми ж можемо між собою обговорювати ситуацію. У нас же демократія. Ми хочемо співпраці і не виступаємо проти когось».
Після таких заяв голови профспілки ситуація стала ще більш незрозумілою та смішною водночас. Адже кількома годинами раніше, на сесії міської ради, пан Патій від імені трудового колективу медиків Миколаївської лікарні подав Протокол зборів в яких було висловлені вимоги та протести.
Як би це не сумно звучало, але рівень поінформованості та комунікації всередині самої медичної спільноти сягнув позначки «одна баба сказала». Соромно і водночас сумно констатувати, що такі речі мають місце серед елітарної частини громади, яка завжди була в пошані. Репутація – річ вельми крихка. Будується роками, руйнується за кілька хвилин.
На фоні такої жалюгідної та кумедної ситуації в якій опинились лікарі стає все більш очевидно чому 19 млн гривень, що минулоріч отримала Миколаївська міська лікарня, не змогли покращити становище установи та врятувати її від потенційного колапсу, що може настати вже у четвертому кварталі поточного року. Мова йде про питання виплати заробітної платні – вона під загрозою через відсутність фінансування з боку НСЗУ. За словами Дарії Ковальчук-Савчук, яка суміщає діяльність депутата міської ради та головного бухгалтера лікарні, на осінь потрібно для забезпечення повної оплати праці лікарів вторинної ланки орієнтовно 12-14 млн гривень і заходи по оптимізації ситуацію не врятують.
«Фонд заробітної плати вторинної допомоги складає в місяць майже 3,5 млн грн. Лише на виплату заробітної платні у четвертому кварталі орієнтовно нам потрібно 12-14 млн грн. Тому оптимізація нас особливо не рятує. Ми вже оптимізували кадри. Якщо подивитись у контексті спроможності лікарні заробити на себе, то треба говорити про те, що ми лише починаємо цю діяльність. По факту 95% коштів нам дає держава і лише 5% – заробляє лікар».
Хтозна, можливо цю трагікомедію затіяли та розіграли ті персонажі, які прагнули відволікти увагу і медиків, і керівництво міської ради від реального стану справ у Миколаївській лікарні? Це питання риторичне. До роздумів.
І я більш ніж впевнена, що після такого скандалу, лікарі, яким, в силу своєї професійної діяльності властиво бути спостережливими, змогли побачити ляльковода примітивного шоу та зрозуміти його/її справжні наміри і мотиви.
Ірина Телька
Світлини Олі Марків
