«Чесно зізнаюсь, коли я читала, то мені видавалось, що це картина жахів з якогось голлівудського фільму…»

Днями до редакції Миколаївських ВІСТЕЙ завітав Юрій Шипов, директор обласної психіатричної лікарні «Заклад». На початку квітня персонал установи та новопризначений керівник заявляли про обмежене фінансування з боку держави, про суттєвий брак харчів. Якби не допомогли підприємці і волонтери, пацієнти їли б лише хліб і кашу, якої вистачило б до червня.
Чи змінилась ситуація сьогодні в медичній установі? Чи забезпечені пацієнти продуктами та ліками? Чи має лікарня кошти для виплати заробітної платні? Ці важливі питання стали предметом обговорення з керівником установи паном Шиповим.
Юрій Шипов, директор обласної психіатричної лікарні «Заклад»
Ред.: Пане Юрію, за у червні минув місяць з часу як вас призначено новим керівником психіатричної лікарні «Заклад». Зазвичай прийнято питати про стан справ у новопризначеного керівництва за 90 днів, щонайменше. Але я все таки задам вам питання – не жалкуєте з призначенням? Адже, підприємство керівником якого ви стали нещодавньо, м’яко кажучи, переживає не найкращі часи.
Ю. Шипов: Твердо, впевнено і невимушено – я не жалію, що мене затвердили директором даної установи.

Ред.: Психіатрична лікарня «Заклад» прогриміла на всю Україну коли центральні ЗМІ зробили зріз щоденного життя пацієнтів та медиків установи. Цитую дослівно, як описувала нещодавно радіо свобода ситуацію в лікарні «каша з пшона, варений буряк, хліб, чай – це сьогодні сніданок пацієнта Львівської обласної психіатричної лікарні. Таким він був і в попередні дні. Востаннє м’ясо, куряче, було у меню в лютому. Рибні страви, молочні продукти – про таке вже й не пам’ятають на столах пацієнтів. Про збалансоване харчування взагалі не можна говорити. У мене були такі залишки продуктів, що ми просто плакали. Я не могла скласти меню. Були крупи, картопля, буряк – все. Ми були без цукру більше ніж 10 днів», – каже медсестра з дієтичного харчування.
Чесно зізнаюсь, коли я читала, то мені видавалось, що це картина жахів з якогось голлівудського фільму. Це справді має місце сьогодні? Чому так сталось? Чим зараз харчуються ваші пацієнти?
Ю.Шипов: Так такі речі справді мали місце наприкінці квітня початку травня. Я доповів про катастрофічну ситуацію власнику медичній установі – це Львівській обласній раді. Тоді область оперативно перекинула частину харчів з ліцею «Крут», яким також опікується і нам привезли 6 тон картоплі, 300 кг капусти, 100 кг буряку. Також нам вдалось вдалося через соціальні мережі та центральні канали телебачення заявити про катастрофічний стан справ і завдяки благодійникам та волонтерам нам вдалось також залучити продукти харчування. Відтоді небайдужі меценати привозили нам допомогу – харчі та медикаменти.

Ред.: На скільки вам вистачить цих запасів?
Ю.Шипов: Мені складно точно спрогнозувати на який час нам вистачить харчування. Приблизний розрахунок – до середини серпня ми протягнемо, але я точно можу засвідчити, що раціон пацієнтів значно покращився. 

Ред.: А що ви робитимете у серпні?
Ю.Шипов: Всі медичні установи вторинної та третинної ланки заключили з НСЗУ (ред. Національна служба здоров’я України) з 1 квітня заключили договори. Ми теж заключили. Як відомо, співпраця з НСЗУ будується за принципом – оплата за кожен пролікований випадок. Для цього НСЗУ взяла звіт про роботу психіатричної лікарні «Заклад» за 2018 рік, подивилась скільки пацієнтів ми виписали, а це було 1517,і розрахувала коефіцієнт виплати – тож у підсумку ми отримали 7200 за кожен пролікований випадок.

Ред.: Цей тариф відповідає вашим реальним потребам?
Ю.Шипов: На одного пацієнта вдень нам треба 300 гривень. З них, 18 гривень – харчування, майже 20 гривень – на медикаменти, 240 грн – це заробітна платня та поточні видатки.. Тобто виходить в місяць на одного пацієнта 9 тисяч гривень, а нам запропонували тариф у 7200 тис грн.

Ред.: Виходить, що ваші реальні потреби не співпадають з баченням НСЗУ
Ю.Шипов: Це через те, що НСЗУ не врахувала так званих соціальних пацієнтів, які цілорічно перебувають у нас. Оскільки, в усьому світі психіатрія фінансується не за пролікований випадок, а за можливість надавати медичну допомогу. Реально за 7200 грн пролікувати пацієнта неможливо. Я контактував з приводу цієї ситуації і з НСЗУ, і з Міністерством охорони здоров’я, і з обласною радою – відповідь була така, що НСЗУ відповідає лише за програму медичних гарантій, а за соціальних пацієнтів має відповідати або Міністерство соціальної політики, або органи місцевого самоврядування.
Місяць тому на рівні департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА відбулась зустріч де я доповідав, що у нас в області є 12 психоневрологічних інтернати і 3 геріатричних, але всі вони переповнені. Водночас, близько сотні людей стоять в черзі, щоб оформитись у такий інтернат. Як вирішити дану проблему для нашої медустанови? Оптимізувати працівників ми не можемо, у нас мінімальний трудовий ресурс задіяно: 452 ставки, а зайнято 417,5 штатних одиниці. Водночас, у нашій лікарні є 110 соціальних пацієнтів. Я просив область допомогти перевести цих пацієнтів у відповідні соціальні установи, і тоді в районі 6-7 млн грн зменшиться навантаження на бюджет нашої медичної установи, але область нічого у відповідь не запропонувала. Оскільки реально немає місця для переводу і немає коштів на утримання цих пацієнтів.
Щоб вирішити дану проблему, я напрацьовував рішення залучення коштів міжбюджетних трансфертів від органів місцевого самоврядування. За останні два місяці ми зробили аудит з яких територій у нас перебувають дані пацієнти і скеровували відповідні листи. Таких звернень було близько 70. Маю сказати, що не всі органи реагували. Наразі я маю рішення по Тростянецькій ОТГ, де лікується шість таких пацієнтів. Вони виділили кошти на 1 квартал по тарифікації якій просили ми. Інші відписували нам, що кошти не були передбачені, інші що не виконується бюджет. Тож ми маємо проблему: з одного боку держава недофінансовує психіатричну лікарню, а з іншого боку держава немає в наявності вільних місць в спеціалізованих закладах куди дівати соціальних пацієнтів.

Ред.: Скільки пацієнтів у вас перебуває на лікуванні зараз і на яку кількість пацієнтів розрахована психіатрична лікарня «Заклад»?
Ю.Шипов: У нас на сьогодні 389 пацієнтів, а є 415 стаціонарних ліжок. Проте, ми живемо в умовах адаптивного карантину, є обмеження щодо госпіталізації пацієнтів. Якби не карантин, то ми завжди на 100 відсотків заповнені. З огляду також на серйозне недофінансування ми попросили родичів, які тимчасово можуть подбати про своїх хворих, щоб вони забрали їх до дому.

Ред.: Яка ситуація із виплатою заробітної платні працівникам психлікарні? Чи є заборгованість?
Ю.Шипов: Так. Станом на сьогодні ми виплатили за травень лише 55% заробітної плати. Область знає нашу проблему, але крім нас є ще і інші обласні установи, які теж мають дефіцит. Маю зауважити що ми отримали понад два млн грн з медичної субвенції, яка прийшла для тих установ, які не фінансуються наразі НСЗУ. Це така собі допомога на перехідний період.
Також на рівні профільного міністерства нам обіцяють переглянути тариф за кожний пролікований випадок і додати фінансування на рівні бюджету 2019 року. Якщо подивитись глобально на фінансування психіатрії в рамках держави, то ми говоримо про 900 млн грн, яких не вистачає на розвиток цієї сфери медицини.

Ред.: Скільки в середньому отримує медичний працівник у психіатричній лікарні «Заклад»?
Ю.Шипов: Рівень середньої заробітної плати в районі 5 тис грн. Нам обіцяють, що з 1 вересня, відповідно до задекларованої урядовою Постанови, піднімуть заробітну плату всім медичним працівникам: 75% від окладу – лікарям, медсестрі – на 50% і молодшому медичному персоналу на 25%. На це мають щомісячно виділяти, починаючи з вересня по грудень, 2 млдр грн.

Ред.: При такій, доволі непевній ситуації, як вам вдається зберігати Ваш колектив? Кадри не звільняються?
Ю.Шипов: Колектив розуміє що це проблема не лише нашої установи, але є проблемою всеукраїнського характеру. Звичайно є невдоволення, але нам вдається знайти шляхи порозуміння.

Ред.: Які ваші плани, як керівника установи щодо її подальшого розвитку? Що ви плануєте реалізувати, щоб ситуацію кардинально змінити і вийти на належний рівень функціонування?
Ю.Шипов: Ця установа була визначена як спецзаклад для примусових заходів медичного характеру. У нас раніше було таких пацієнтів 9, а зараз 6. Тобто, ми говоримо про тих, які не відбувають покарання у місцях позбавлення волі, а за рішенням суду скеровані до нас. У 2018 році було виділено півмільйона гривень на створення такого закладу. Планується, що під ці потреби ми виділимо одне крило де буде відкрито 110 ліжок. Фінансування надходитиме від пенітенціарної служби. Крім того ми плануємо відкрити відділ терапії узалежнених. Ми розглядаємо можливість створення відділу інтернатного типу якраз для паліативних хворих. Адже у нас є пацієнти, які неідентифіковані, тобто ті, хто які втратили соціальні зв’язки. Ми не знаємо про них нічого. Таких у нас є 20.

Ред.: Чи є у вас можливість брати платню від опікунів або родичів, які готові платити за розміщення на умовах підвищеного комфорту, своїх родичів під час їхнього лікування?
Ю.Шипов: Зараз практично всі установи вносять зміни до статутів в частині надання платних послуг. Ми готові до платних послуг. Я коли йшов на конкурс декларував про те, що ми будемо вводити платні послуги для амбулаторних хворих, видачу сертифікатів психіатрам, наркологам. Також ми можемо проводити платне обстеження на сучасному енцефалографі. Також у нас є палати підвищеного комфорту. Ми зараз робимо розрахунки і будемо пропонувати платні послуги за підвищений комфорт.

Ред.: Питання щодо реорганізації та приєднання психіатричної лікарні «Заклад» до Львівської обласної психіатричної лікарні є ще актуальним?
Ю.Шипов: Дане питання взагалі знято з порядку денного, адже згадана лікарня має свій власний дефіцит бюджету, тому таке приєднання взагалі неможливе.

Ред.: Щиро дякую за розмову. Успіхів.
Ю.Шипов: Дякую. Навзаєм.

Розмову вела Ірина Телька

Світлина редакції та КНП “Львівська обласна психіатрична лікарня “Заклад”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *