У сучасному світі змінюється та розвивається все. Разом із новаціями видозмінюються і злочини. Зараз через еволюцію інтернет мережі способи шахрайства кардинально змінилися, вони розвинені на порядок вище за ті, що існували ще декілька років тому. Пояснюється це більш сучасними можливостями, а також бажанням миттєвих грошей і потерпілих, і злочинців. Щодня аферисти вигадують нові схеми для заволодіння грошима довірливих людей. Якщо обман стався, не варто шукати винних, треба пам’ятати, що безкоштовний сир – тільки в мишоловці. Якщо пропозиція занадто приваблива, то у ній криється підступ. Шахраї використовують як старі прийоми, так і нові, пристосовані до існуючих соціальних умов, що значно ускладнює розкриття цих злочинів.
Про найбільш розповсюджені афери шахраїв піде у розмові з інспекторкою ювенальної превенції Миколаївського відділення Національної поліції Оксаною Паук.
Ред.: Чи часто до поліції звертаються із проблемою шахрайства в інтернеті?
О. Паук: Зараз дуже важко уявити своє життя без інтернету. Особливо в час пандемії, коли всі покупки здебільшого робили в інтернеті, статистика шахрайських дій, які ми фіксуємо за скаргами мешканців, збільшилась.
Ред.: Проблема, котра завжди актуальна це – крадіжка телефонів. Сьогодні ж телефон – це і твій персональний банк, і місце сховку особистої інформації та паспортних даних. Адже в одному телефоні зберігаються всі твої дані, інтернет-банкінги, документи і тд. Що робити коли ми його втратили?
О.Паук: В першу чергу потрібно звернутись до поліції і обов’язково змінити паролі до своїх соціальних мереж, інтернет-банкінгів та інших додатків, де може зберігатись персональна інформація.
Ред.: Дуже багато людей в моєму оточені та й в інтернет просторі скаржаться на те, що їм телефонують з невідомого номера з пропозиціями збільшити кредитний ліміт, взяти кредит і тд. Але це телефонують не банки, послугами якого користуються люди, а так звані сервіси із швидкого кредиту та інші. Звідки в таких сервісів приватні номера? Адже телефонують і тим в кого немає соціальних мереж і хто не кредитується в банку.
О. Паук: З розвитком технології удосконалюються дії шахраїв. Доволі часто цим промишляють люди, котрі відбувають покарання у виправних колоніях. Там вони мають багато вільного часу, доступ до мережі і можливість вираховувати потенційних жертв. На жаль, люди ведуться на такі схеми.
Ред.: Чи можна якось розпізнати шахрая? На що варто звертати увагу, якщо тобі телефонує невідомий номер і представляється працівником, до прикладу, банку в якому ти обслуговуєшся?
О. Паук: Зазвичай шахраї задають багато питань, аби дізнатись якомога більше особистої інформації. Якщо телефонує невідома вам людина, то ні в якому разі не кажіть їй своїх даних. Якщо вам кажуть, що у вас якісь проблеми із банківською карткою, то зателефонуйте на гарячу лінію свого банку і уточніть чи справді є проблеми, та чи телефонував представник банку.
Ред.: Зараз дуже популярна афера, коли тобі телефонують з поліції/лікарні і повідомляють, що хтось із твоїх близьких потрапив в аварію і терміново потрібні кошти на операцію від якої залежить життя близької вам людини. Або ж близька вам людина є винуватцем покарання і кошти потрібні, щоб «все зам’яти».
О. Паук: Не варто вірити всім повідомлення! Розумію, що коли надходить таке повідомлення, то спершу виникає паніка та цілковита розгубленість. Але потрібно опанувати над емоціями та діяти розсудливо. Спершу потрібно спробувати зв’язатись із людиною, про яку йде мова. У разі, якщо це не вдається, то варто дізнатись більше про описану ситуацію з інших джерел. Наголошую, що надсилати кошти не варто.
Ред.: Чи були випадки великого шахрайства в Миколаївській громаді ?
О. Паук: Так. Минулого року до поліції надійшло звернення від жінки, котра купувала мотоблок. Вона перерахувала на приватну банківську карту 60 тис. гривень, а в результаті очікуваного товару не отримала. В цій ситуації винною є і людина, котра надіслала кошти. Не можна надсилати кошти не відомим людям, ще й таку велику суму.
ЧИ БЕЗПЕЧНИЙ ЗАСТОСУНОК ДІЯ?
Зовсім недавно на вебсайт «Дія» була здійснена хакерська атака. Чи справді стався витік особистих даних людей, котрі заходили на платформу через комп’ютер?
Мстислав Банік, керівник з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації не підтвердив та не спростував дану інформацію. Лише зазначив, що поки ще триває розслідування.
Також він повідомив, що мобільного застосунку «Дія» атака не торкнулась. Єдине, що могли помітити користувачі застосунку це зникнення страхування на автомобіль, але це через те, що під атаку потрапила система моторно-транспортного бюро, де зберігаються всі такі документи.
Як зауважують у Мінцифрі попри те, що мобільний застосунок Дія та його родич, комп’ютерна версія вебсайту, знаходиться в одній «екосистемі», все ж вони мають різну технічну побудову. Відповідно на них не можуть розповсюджуватись одинакові засоби впливу зовнішніх атак.
Також пан Банік повідомив про нещодавню перевірку фахівцями із кібербезпеки, котрі шукали вразливості в застосунку.
«Жодних вразливостей, які б можна було відтворити на наших з вами девайсах і викрасти з «Дії» дані – немає».
Ще одна резонансна подія, котра трапилась нещодавно із застосунком це створення школярем фейкового додатку «Дія». Чи справді так легко підробити дану платформу?
Ні. Насправді це не так. Як запевнив Мстислав Банік мобільний застосунок, який створив школяр, не передбачав ані доступу до реєстрів, ані інших послуг, котрі надає «Дія». Він просто зробив скріншот і в графічному редакторі відтворив колір та напис. Для того аби додаток був реалістичнішим і мав змогу гортати документи, хлопчина знайшов в публічному доступі коди, котрі дозволили це зробити з фейковою платформою Дія.
У Мінцифрі також запевняють, що основною аудиторію цього псевододатку стали підлітки, яким не має ще 18 років, але які хочуть купити алкоголь в магазині.
Назарій Ольшанський
