На центральному рівні обговорюється можливість нової законодавчої зміни, яка переформатує райони і таким чином завершить реформу адміністративно-територіального устрою на місцях, принаймні в географічних межах.
Чому це так важливо для таких районів, зокрема, як Миколаївський? Тому що на такому маленькому, локальному рівні, за діючого адміністративно-територіального устрою стикаються інтереси місцевого самоврядування і центральної виконавчої влади. В умовах реформи децентралізації, коли діючі райони зникають, а натомість з’являються нові адміністративно-територіальні одиниці – це може стати причиною хаосу та конфлікту.
Причина – ефективність
Основною причиною необхідності нового переформатування, зауважує у коментарі редакції народний депутат Тарас Батенко, є приведення управління на місцях до єдиного знаменника – ефективність.
«Необхідність зміни районного поділу виникла, зокрема, через величезні диспропорції параметрів існуючих районів, які не відповідають сучасним вимогам для організації ефективної місцевої влади. Важливо, що більшість повноважень буде спущено до рівня об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Так зване районування означатиме організацію судової системи, правоохоронних органів, роботи держорганів на цих територіях. Послуги, які раніше громадяни отримували в районних центрах, надаватимуться на найближчому до людей рівні – рівні громад, як це сьогодні вже відбувається в об’єднаних громадах, а саме у Центрах надання адміністративних послуг», – коментує нардеп.
Миколаївський район «бідніє» територіально
Всі ми спостерігаємо як перший етап децентралізації та об’єднання громад залишає районні ради без повноважень. У Миколаївському районі ми можемо говорити про Тростянецьку ОТГ та Розвадівську ОТГ. Ставши самостійними адміністративно-територіальними одиницями вони вийшли з-під порядкування Миколаївської райради. Роман Сидор, голова Розвадівської ОТГ каже, що взаємодія з Миколаївською райрадою зводиться тепер виключно до міжбюджетних розрахунків за надані послуги районом місцевій Розвадівській ОТГ і не більше.
«Розвадівська ОТГ взагалі нічого немає до Миколаївської районної ради. Наша взаємодія зводиться до наступного. Є послуги, які, приміром, наша ОТГ не може надати. Мова йде про роботу музичної школи чи дитячої юнацько-спортивної школи, чи будинку школяра. Діти з Розвадівської ОТГ відвідують такі заклади, які розташовуються у Миколаївському районі. Тому нам виставляють рахунки за надані послуги нашим дітям і ми з бюджету ОТГ оплачуємо їх Миколаївському району», зауважив посадовець.
На моє запитання чи побачила Розвадівська ОТГ ефективність від такої самостійності і те, що вийшла з-під порядкування Миколаївського району, пан Сидор зауважив, що для місцевої громади, і для депутатів це стало очевидним.
«Для багатьох, наразі, незрозуміла функція відповідальності райради. До прикладу, в ОТГ всі депутати знають куди, скільки і на які цілі скеровується кожна копійка місцевого бюджету. Я, як голова, в тому числі і виконавчого комітету, несу повну відповідальність, також і кримінальну, за ухвалені рішення. А за що відповідає голова райради? За що він звітує? Хіба за те, що він передав повноваження райдержадміністрації, посадовці якої на всіх документах ставлять свій підпис і несуть відповідальність за реалізацію рішення. Я особисто не вбачаю доцільності у функціонуванні такої структури як Миколаївська районна рада. Для багатьох не зрозуміло за що вона відповідає», – розмірковує пан Роман Сидор.
Колишній очільник Миколаївської райдержадміністрації Андрій Кос у коментарі редакції зауважив наступну тезу «я також не бачу доцільності роботи районних рад в нових районах після утворення ОТГ. Чому? Бо постає питання а за рахунок яких джерел наповнення вони мають працювати? Це або держава буде фінансувати їх, або ОТГ будуть виділяти кошти на їхнє утримання. Водночас незрозуміло а що ці районні ради будуть робити, яка буде їхня функція?».
Тарас Батенко, коментуючи повноваження нових районних адміністративних одиниць передбачає, що їхні функції будуть зведені до рівня наглядовості.
«Після нового адміністративно-територіального поділу районні адміністрації матимуть значно менше обов’язків і повноважень та будуть виконувати радше наглядові та рекомендаційні функції. Натомість громади на місцях отримають більше повноважень, зокрема гроші йтимуть на пряму в ОТГ, а не в район. Функцією нових районів має стати по суті нагляд за органами місцевого самоврядування та використанням коштів держбюджету, координація роботи правоохоронних і різних контролюючих органів», – зауважує Т.Батенко.
Такої ж думки дотримується вже згаданий і Роман Сидор, голова Розвадівської ОТГ. «Я погоджуюсь із думками, які лунають на центральному та обласному рівні, що потрібно при новому, об’єднаному Стрийському районі, до якого наша територія ймовірно увійде, перебачити відповідну наглядову функцію для районної адміністрації, щоб можна було відслідковувати правильність роботи новостворених ОТГ, які, до прикладу як деякі сільські громади, можливо ще не мають досвіду керівництва великими територіями. Але чи є потреба саме у районній раді – це питання? Адже тут постає питання з якого джерела ми будемо їх фінансувати? Це ляже на плечі новостворених громад, тобто нас з вами».
Фактор економічної складової у контексті розгляду функціонування райради, зокрема і Миколаївської, є неабияким важливим. Адже, якщо немає джерел наповнення бюджету, то про ефективність структури говорити не доводиться, зауважує депутат Миколаївської райради Ярослав Муха.
«Я колись сміявся з тих районів, які жили за рахунок бюджетників. А зараз у Миколаївському районі основний наповнювач бюджету – це Миколаївський відділ освіти. Раніше цемзавод давав до 70% доходів у районний бюджет. Зараз ситуація така, що багато підприємств ми втратили. Чи збудували ми щось натомість? Хіба будемо говорити про завод «Хенкель», але ситуацію це не покращило. Крім того, постає питання ефективності використання коштів Миколаївського районного бюджету. Раніше було так, що в апараті районної ради працювало 9 чоловік, щоб обслуговувати роботу депутатського корпусу і на ці цілі ми витрачали неповний мільйон гривень. А зараз складається враження, що все навпаки, ми повинні обслуговувати апарат райради і на ці цілі ми витрачаємо 5 млн гривень. Водночас, якщо подивитись як витрачаються кошти з районного бюджету, то постає багато питань. До прикладу на облаштування крісел та президії райради витрачено півмільйона гривень. У той же час, коли виникає потреба дати кошти на лікування хворої дитини, то депутати ледве виділяють 20-30 тисяч гривень. Я такого не приймаю! Хіба у такий спосіб ми розбудуємо Україну?
Якщо говорити про те, як заробляє районний бюджет, то картина теж не дуже весела. До прикладу, за минулий рік у миколаївському районі здано в оренду понад 100 ставків загальною площею понад 100 га. Чи знаєте скільки районний бюджет за минулий рік заробив на річній орендній платі за ці ставки? 24 тисячі гривень! І врешті-решт, давайте говорити про те, що миколаївський районний бюджет на 70% формується з доходів міста Миколаєва. У мене до всіх запитання: а чим запам’ятається Миколаївська районна рада, що вона змогла втілити в життя?», – коментує Ярослав Муха.
Публічні діячі – одностайні в думці щодо подальшої долі райради
Більшість представників сфери публічного менеджменту одностайні у думці, що функціонування районних рад – це рудимент радянської, застарілої системи. Ефективність її функціонування ставиться під сумнів. Крім того, вже найближчим часом існуючі джерела наповнення Миколаївського районного бюджету будуть скеровані до бюджету Миколаївської об’єднаної громади.
Чи є необхідність повторення такої структури тепер вже в межах нового, об’єднаного Стрийського району – це питання вкрай дискусійне і прихильників збереження райрад з кожним днем стає менше, бо ніхто не вбачає за доцільне фінансувати з власної кишені структуру, функції якої ніхто не може осягнути. А рекомендаційні чи наглядові функції за розвитком ОТГ цілком можна покласти на плечі кількох посадовців без потреби формування нового депутатського корпусу районного рівня.
Ірина Телька
