Міський голова А.Щебель заявив про необхідність зберегти редакцію Миколаївського проводового мовлення (ред.: або як кажуть в народі брехунець чи колгоспник). Таку позицію він озвучив на позачерговій сесії Миколаївської міської ради.
Давайте поглянемо за лаштунки такої ініціативи. Тут дуже багато цікавих речей.
Редакція перейшла правонаступниці тишком-нишком
Слід зауважити, що останнім часом, а особливо останній рік, діяльність редакції Миколаївського проводового мовлення була, м’яко кажучи, епізодичною, про що свідчила публічна сторінка в соціальній мережі фейсбук підприємства.
Колишня керівниця редакції пані Тетяна Клименко подала заяву на звільнення з огляду на досягнення пенсійного віку. Сесія погодила це рішення. Проте, звіту пані Клименко на сесії не подавала, як керівник комунальної установи, яка передає справи правонаступнику. Тож достеменно ніхто не знає яка кількість абонентів слухає проводове мовлення, яку кількість програмного продукту виготовила редакція, які матеріальні активи є на балансі підприємства, які кошти освоїло підприємство. Нагадаю мова йде про кошти платників податків. Все залишилось під грифом «завіса».
На запитання окремих депутатів подати бодай якісь відомості по діяльності редакції жодної реакції від міської адміністрації не було.
Далі ще цікавіше – призначення «своїх»
Діяльність органів міської влади регулюється у такий спосіб законодавством, щоб зробити її максимально публічною та відкритою. Тому більшість процесів в адміністраціях, які дбають про демократичні засади своєї роботи та поважають свою громаду, здійснюється відкрито і на конкурсних засадах, особливо коли мова йде про призначення керівників установ, директорів, переатестацію посадовців тощо. Більше того, навіть транслюють в мережі Інтернет для громадськості. Мета такого запобіжника – уникнення корупції.
Миколаївська міська рада так вчиняє для інших, але для «своїх», хоча точніше сказати щодо лояльних їй людей робить винятки: позаконкурсне призначення. Саме так відбулось для колишньої прессекретарки Щебеля Олі Марків, яку сьогодні призначили на посаду головної редакторки редакції проводового мовлення. Чому? Тому що для такого призначення потрібно мати або профільну освіту, або досвід роботи на керівних посадах у даній сфері, або мати досвід публічного менеджменту. Втім, як випливає з наданої відповіді на інформаційний запит Миколаївських ВІСТЕЙ, О.Марків ніколи не працювала у жодному ЗМІ, тим паче не обіймала будь-яких керівних посад. Закінчивши Рівненський університет водного господарства та природокористування у 2013 році, вона працювала рік кадровиком у Миколаївській лікарні і стільки ж спеціалісткою по роботі з громадськістю та ЗМІ у міській раді. А поміж тим, як вона пише, волонтерила. Причому в основному її діяльність зосереджувалась у секторі поводження з відходами.
Як вдалось завести «свою людину» на керівну посаду?
Вочевидь, з такими даними отримати таку посаду на конкурсних засадах – це фантастика. Та навіть, якщо б конкурсна комісія і закрила очі на «чиєсь» прохання, то суд розставив свої крапки над «і» дуже швидко. А оголошувати конкурс Щебелю було невигідно, адже у комунальному ЗМІ він хотів бачити виключно віддану людину, яка лише писатиме про плюси діючої міської ради та закриватиме очі на існуючі проблеми так як це робила і робить до сьогодні О.Марків. Тож, вибір було зроблено. Залишилось провести це через депутатський корпус.
Для цього, як інформує Микола Гнатів, який відповідає за кадрову політику у міській раді, через сесію, ще на початку каденції А.Щебеля, були внесені зміни у Статут редакції миколаївського проводового мовлення.
«Річ у тім, що 5 січня 2021 року було затверджено Статут редакції, яким передбачили, що головний редактор звільняється та призначається рішенням сесії, тому конкурс і не проводили». І як тільки звільнилась пані Т.Клименко, наступним рішенням стало призначення О.Марків.
Чому проголосували депутати?
У міського голови немає сталої більшості у депутатському корпусі. Тому йому приходиться завжди балансувати і йти на компроміси. Це не завжди працює, але в деяких випадках проходить. Адже, частина депутатів – є його однопартійцями по Народному Руху. Тож не дивно, що вони одностайно і підтримали таку пропозицію. Ще частина – працівники міської ради. Тут без коментарів. Ще частина – хороші приятелі. І ще частина – просто не вникали.
Лояльність оцінено у півтора тисячі доларів щомісячної винагороди
Ймовірно, ця би ініціатива і не набула такого розголосу, якби мова не йшла про використання коштів платників податків. На сесії депутати поцікавились який зарплатний фонд передбачається у комунальної установи на 2022 рік. На 2,5 ставки 400 тис грн! Тож щомісячна винагорода для О.Марків, яка немає професійного досвіду керування редакцією, в середньому оцінена у півтора тисячі доларів. Таку винагороду депутати мають ухвалити на бюджетній сесії, яка, як планується, має відбутись наступного тижня. Якщо не ухвалять, як зауважив Микола Гнатів на сесії, призначена редакторка напише заяву на звільнення. Постає просте питання: а що заважає О.Марків, як керівникові редакції, заробляти на свою установу самостійно, як це роблять інші редакції?
Варто зауважити, що у структурі міської ради працюють окремі спеціалісти високого профілю, з багаторічним досвідом роботи, які сумлінно виконують свою роботу, але їхня заробітна платня оцінена на рівні, в середньому, 12 тис грн. До слова, заробітна плата заступників коливається в межах 20 тис грн. А що говорити про вчителів, вихователів дитячих садків, лікарів та медичного персоналу? Чому їхня, така важлива праця для добробуту всієї громади, оцінена так низько ніж заробітна плата, яку має намір платити міська рада О.Марків? Напевно перша причина – тому що вони не писатимуть про діючу адміністрацію лише позитивне і не зніматимуть відеоролики, де діючий міський голова ухвалює лише правильні рішення.
Друга причина – це політична кар’єра діючого міського голови. Якщо подивитись його біографію, то ми побачимо, що Андрій Щебель багато років поспіль працював в органах місцевого самоврядування і робив собі кар’єру на цьому поприщі. Спершу секретар міської ради, далі – голова міста, тепер – голова громади. Не потрібно вангувати, щоб зрозуміти його подальші кроки: або Верховна Рада, що виглядає більш ймовірним, або столичний портфель якогось відомства. У будь-якому разі, для майбутніх виборчих перегонів та статусності без ЗМІ, яке розповідатиме гарні історії про гарного управлінця, йому не обійтись. Але створити медіа, фінансуючи з власної кишені – річ вельми дороговартісна. Тож потрібно шукати інші варіанти фінансування медіа і здається такий спосіб знайдено…
До слова, на сесії міської ради Щебель заявив, яке має бачення щодо подальшого розвитку редакції проводового мовлення: сформувати коштом міського бюджету оновлене підприємство і роздержавити. Процес роздержавлення передбачає передачу всього майна колективу безоплатно.
Як гадаєте, хто стане справжнім власником майбутнього ЗМІ, яке зараз формують за шалені кошти платників податків і де керівництво здійснює колишня прессекретарка міського голови?
Ірина Телька
