У більшості розвинених країн народжуваність зростає не там, де більше платять «за дитину», а там, де сім’я почувається захищеною. У Франці, за даними Євростату, рівень народжуваності — близько 1,8 дитини на жінку (один із найвищих у ЄС). Причина — не разові виплати, а система: виплати на дітей здійснюються щомісяця до повноліття, діють податкові пільги, доступні ясла та дитячі садки, а коротка перерва в кар’єрі після народження дитини не означає професійного краху. У Швеції держава зробила ставку на баланс мі6ж сім’єю і кар’єрою. Батьки мають 480 днів оплачуваної відпустки по догляду за дитиною, частина з яких обов’язкова саме для батька. Гнучкий графік роботи – норма, а не виняток. Тут материнство не означає «випасти з життя».
Українська реальність: цифри без ілюзій
Повномасштабна війна посилила зменшення населення України. Це відчутно не лише на прифронтових територіях, а й у відносно безпечному тилу.
За даними Міністерства юстиції України, у 2022 році на підконтрольних територіях народилося 206 032 дитини, у 2023 році — 187 400, а у 2024-му — близько 176 700. Водночас смертність утричі перевищує народжуваність: лише за 2024 рік померло понад 495 тисяч осіб. За оцінками демографів, за відсутності комплексної державної політики, чисельність населення України може скоротитися до 28,9 млн осіб уже до 2041 року.
Війна — головний чинник, але не єдиний
Пані Ірині 30 років, проживає у спокійній місцевості Карпатського регіону, має відносно стабільну роботу і є матір’ю донечки 10-річного віку каже, що точно не розглядає народження другої дитини через сьогоднішні обставини.
«Мені страшно, я не можу бути впевнена, що війна не прийде сюди. Якось загалом обставини сьогоднішні не сприяють тому, щоб думати про другу дитину».
Очевидно, що війна- ключова причина падіння народжуваності за останні роки. Безпека, мобілізація, втрати, масова міграція жінок репродуктивного віку все це безпосередньо впливає на рішення мати дітей. Втім, війна лише оголила тенденції, які формувалися задовго до 2022 року. Однією з них є відкладене материнство -це свідомий вибір молодих жінок спершу інвестувати час у освіту, професійну реалізацію та фінансову стабільність. В одній з груп соціальної мережі фейсбук українки так аргументують свою позицію щодо пізньої вагітності:
Молоде підростаюче покоління українок також розглядає можливість спершу самореалізації. Уляна, студентка факультету журналістики одного з львівських університетів, так описує своє бачення майбутнього:
«Я б хотіла мати велику родину, з дітьми, можливо, домашніми тваринами. Та перш за все, я планую здобути вищу освіту, а під час університетської практики зрозуміти яка саме галузь моєї професії мені подобається і далі вже розвиватися в ній. Зараз складно щось говорити про плани після завершення ВНЗ, проте точно знаю, що я хочу працювати та розвиватися в Україні, а нові країни відкривати для себе, подорожуючи».
Хтось подумає ймовірно це індивідуальний вибір. Проте, він помножений на тисячі схожих історій, як засвідчує нещодавнє опитування групи Рейтинг, тож ми можемо говорити про формування загальнонаціонального тренду.
Медики застерігають: відкладання материнства звужує репродуктивне вікно. Саме тому Іванна Корчинська, лікарка-репродуктолог, в інтерв’ю радіо Розділля наголосила про можливість заморожування яйцеклітин як варіант для жінок, які свідомо відкладають народження дітей.
Демографія змінює медицину в громадах
Демографічний спад уже має практичні наслідки. Минулоріч в Миколаївській громаді закрили пологове відділення через критично малу кількість пологів, яка не дозволила виконати вимоги НСЗУ.
«Кількість пологів у Миколаївській лікарні за останні 5 років щорічно зменшувалась. – Пояснює тодішній головний лікар громади Юрій Кучер. – Протягом 2022 і 2023 років ми багато працювали над створенням комфортних і безпечних умов для породіль, які б відповідали всім вимогам. Ми очікували, що це допоможе все-таки збільшити кількість звернень жінок до нашого пологового відділення. Проте, реалії зовсім інші: із понад 230 вагітних жіночої консультації, наше відділення для пологів обрало тільки 80 – це одні пологи на 3-4 дні, приблизно 8-9 на місяць, а було й таке, що 14 днів жодних пологів».
Подібна ситуація в Новороздільській громаді. За рік тут фіксують не більше сотні пологів розповідає Ольга Шелудько, заступниця головного лікаря. Адміністрація лікарні звернулась до засновника, міської ради, з проханням закрите пологове відділення, запропонувавши відповідні реорганізаційні зміни.
Чи є світло в кінці тунелю?
Демографічна криза в Україні це ланцюгова реакція, що має вплив не лише на лікарні й соціальні системи. Львівщина та Стрийський район, попри статус глибокого тилу, опинилися в епіцентрі цих процесів.
Вихід можливий лише за умови державної політики, орієнтованої на сім’ю, відновлення безпеки, економічної стабільності та повернення людей. На цьому сходяться більшість сучасних досліджень. Люди народжують дітей не через гроші, а через відчуття безпеки й передбачуваності життя.
Ключові чинники:
- безпека
- стабільна робота і дохід;
- доступне житло;
- якісна медицина (особливо пологи й педіатрія);
- доступні садки й школи;
- поєднання батьківства з кар’єрою (особливо для жінок);
- соціальна підтримка після народження дитини, а не лише «на старті».
Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, неодноразово наголошувала, що демографічна політика має бути комплексною. На її думку народжуваність не зросте лише через виплати. Потрібні безпека, стабільна зайнятість, житло, доступні дитячі садки й відчуття майбутнього.
Демограф Олександр Гладун підкреслює, що ключовим фактором стане повернення мігрантів після війни: «Навіть за оптимістичного сценарію відновлення народжуваності не буде без масового повернення українців з-за кордону».
Економіст Тимофій Милованов наголошує на ролі економіки. На його думку демографія напряму залежить від якості робочих місць, доходів і впевненості в завтрашньому дні.
Українки не відмовляються від материнства. Вони відкладають його через сьогоднішню нестабільність та через прагнення спершу здобути освіту, знайти роботу, житло. Там, де жінка впевнена, що після народження дитини вона не втратить роботу і гідний дохід, рішення про материнство стає природним, а не ризикованим кроком. Тому створення умов для поєднання сім’ї й життя – має стати політикою державних інтересів.
Ірина Телька
Центральна світлина належить VistaCreate
«Проект «Посилення стійкості медіа в Україні». Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
