У руслі Дністра поблизу Жидачева виявили добре збережений зуб мамонта. Знахідку передав палеогеографічній колекції кафедри Львівського національного університету імені Івана Франка випускник географічного факультету, а нині військовослужбовець Державної прикордонної служби України Володимир Проць.
На кафедрі назвали експонат цінним навчальним матеріалом, який допоможе студентам безпосередньо знайомитися з природою плейстоценового періоду.
Плейстоцен — це геологічна епоха, яка тривала приблизно від двох з половиною мільйонів до майже дванадцяти тисяч років тому. Саме в цей час значні території Європи, зокрема й сучасної України, населяли мамонти.
Долина Дністра вже неодноразово ставала місцем подібних знахідок. Науковцям відомі рештки мамонтів, виявлені у різних місцях уздовж річки, зокрема й на території сучасної Львівщини. У минулому поблизу Верина знаходили корінний зуб мамонта, а неподалік Крупського — бивень молодої тварини.
Мамонти населяли територію сучасної України у плейстоцені — впродовж десятків і сотень тисяч років. Їхні зуби особливо добре зберігаються завдяки масивній будові та міцній емалі й можуть допомогти науковцям визначити вид тварини, її приблизний вік і геологічний період, до якого належить знахідка. Палеонтологічні рештки мамонтів мають наукову та музейну цінність.
Тепер знахідка з Дністра зберігатиметься у палеогеографічній колекції університету.
Світлини з публічного профілю В.Проця у мережі фейсбук
