З початку року в Україні працює програма «Скринінг здоров’я 40+» -державна ініціатива профілактичного обстеження для людей віком від 40 років, яку фінансує держава. Її мета – вчасно виявляти ризики серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем ментального здоров’я ще до появи виражених симптомів.
Про те, як працює скринінг, кому він потрібен, що входить у пакет обстежень і чому після 40 років не варто чекати, «коли заболить», у подкасті «PROздоров’я з Медікавер» розповіла Оксана Лобортас, сімейний лікар мережі медичних центрів “Медікавер Україна”.
Що таке скринінг 40+?
Програма «Скринінг здоров’я 40+» – це експериментальний проєкт, який стартував в Україні 1 січня 2026 року. Держава покриває профілактичне обстеження на суму 2000 гривень для громадян України віком від 40 років .
«Сенс скринінгу в тому, щоб взяти велику кількість умовно здорових людей і знайти захворювання на самих ранніх етапах», — пояснює Оксана Лобортас.
Що входить до обстеження?
У межах програми лікар оцінює не лише скарги, а й артеріальний тиск, вагу, об’єм талії, а також ризики розвитку гіпертонії, серцево-судинних ускладнень, діабету, тривожних і депресивних станів.
Пакет скринінгу включає клінічний огляд, збір анамнезу, вимірювання основних показників, анкетування та лабораторні тести. Серед ключових аналізів — ліпідограма і глікований гемоглобін, який дає уявлення про середній рівень глюкози за попередні три місяці.
Лікарка Оксана Лобортас наголошує: глікований гемоглобін є корисним саме тому, що показує не разове значення, а ширшу картину вуглеводного обміну. Це дозволяє краще помітити предіабет або цукровий діабет на ранніх стадіях.
Адже, після 40 років у багатьох людей починають формуватися хронічні процеси, які можуть довго не давати явних симптомів. Людина може не відчувати дискомфорту, але, приміром, вже мати підвищений тиск, порушення обміну ліпідів або ранні ознаки порушення толерантності до глюкози.
Саме в цьому віці профілактика має особливу цінність: якщо проблему знайти рано, її часто можна взяти під контроль зміною способу життя, регулярним спостереженням і, за потреби, лікуванням.
Чому це не «ще один аналіз»?
Прийом у межах скринінгу триває довше, ніж звичайна консультація, адже лікар не просто «дивиться цифри», а оцінює людину комплексно: з урахуванням способу життя, харчування, сну, стресу, фізичної активності та сімейної історії.
Медикиня наголошує: медицина не лікує окремий аналіз – вона лікує пацієнта. Тому будь-які результати потрібно розглядати в контексті загального стану, а не за принципом «тут і зараз».
«Ми не лікуємо обстеження, ми не лікуємо аналізи — ми лікуємо пацієнта», – коментує Оксана Лобортас. – Тому важливо мати комплексну картину середовища в якому проживає пацієнт і з чим він щоденно зустрічається».
Саме такий підхід дозволяє лікарю побачити не лише окремий показник у бланку аналізів, а й можливий ризик, який людина може довго не відчувати. Один із найпоширеніших прикладів – підвищений артеріальний тиск, який багато хто роками називає «робочим».
Тиск понад 140/90 — не норма?
Багато людей мають хибне уявлення про так званий робочий тиск, коли показники його є високими, приміром 140/90 і вище, але при цьому людина відчуває себе достатньо комфортно і буцімто це їй не заважає працювати та вести щоденну діяльність. За словами Оксани Лобортас – це одна з найпоширеніших помилок.
«Проблема в тому, що гіпертонія часто довго не болить. Людина може не мати виражених симптомів, але судини, серце, нирки й мозок у цей час зазнають постійного навантаження. Якраз під час скринінгу завдання лікаря з’ясувати чи такий стан є ситуативним чи довготривалим і, за необхідності, призначити терапію, яка не просто знизить тиск, а триматиме його в межах норми».
Хто має ініціювати обстеження?
Пройти скринінг можна як у державних, так і в приватних медичних закладах, які беруть участь в проєкті і це незалежно від місця реєстрації чи проживання людини.
Лікар може порадити скринінг, але не може змусити людину пройти його без згоди. Участь у програмі – це свідоме рішення пацієнта, тому після 40 років важливо не чекати виклику, а самостійно звернутися до свого сімейного лікаря або закладу, який бере участь у програмі.
Особливо це актуально для людей із факторами ризику: надмірною вагою, малорухливим способом життя, хронічним стресом, спадковою схильністю до серцево-судинних хвороб або діабету.
Скільки людей уже скористалися програмою?
За публікаціями у відкритих джерелах, у березні 2026 року програмою скористалися приблизно 2 тисячі українців, а у квітні — щонайменше 16 тисяч. Це свідчить про поступове зростання інтересу до профілактичного підходу, хоча охоплення все ще лишається невеликим порівняно з потенційною цільовою аудиторією.
Для Львівської області тема серцево-судинних захворювань залишається однією з ключових у сфері громадського здоров’я. За офіційними даними Львівської ОВА, у 2023 році в області було зареєстровано 754 934 випадки серцево-судинних захворювань, з них 93 610 — виявлено вперше, а 405 839 осіб перебували на диспансерному обліку. Серед підлітків тоді зафіксували 1 410 випадків, з них 360 — уперше. У підсумках роботи медичної системи області за 2025 рік ОВА вже не подає аналогічної загальної цифри захворюваності, однак зазначає, що для Львівського госпітального округу затверджено маршрути пацієнтів за ключовими напрямами, серед яких гострий коронарний синдром та мозковий інсульт. Це підтверджує: серцево-судинні стани залишаються одним із пріоритетів медичної системи області.
Чому ця програма важлива?
«Скринінг здоров’я 40+» – це не пошук хвороб, а спроба перехопити проблему до того, як вона стане серйозною. Для людини це шанс вчасно змінити звички, почати спостереження або отримати лікування без зайвого зволікання.
Для держави це також економічно виправданий крок: профілактика майже завжди дешевша за лікування ускладнень, інсультів, інфарктів чи декомпенсованого діабету. А для пацієнта — це можливість скористатися програмою, яку вже профінансовано.
Повну версію розмови можна переглянути на YouTube-каналі РОЗДІЛЛЯ 93ФМ.
