Днями в офіс редакції завітав директор ЗОШ №2 Нового Роздолу Олег Баглай, який поділився трагікомічною ситуацію з елементами фарсу. Спершу я навіть не повірила, що таке буває, але життя моментами може бути більш абсурдним, ніж ми можемо собі уявити.
Річ у тім, що О.Баглай виступає відповідачем у справі, яка, на мій суб’єктивний погляд є абсурдною за вимогами і нагадує боротьбу з вітряками. Бо опонент директора ЗОШ №2, колишній працівник, вимагає те, що суперечить правовій логіці.
Отже, Миколаївський районний суд стягнув з новороздільської школи на користь екс-працівника середньомісячний дохід у сумі 264 790 грн за вимушений прогул та простій на час виконання судових рішень. Типовий трудовий спір, який рідко вирішується на користь працедавця. Школа, яка є бюджетною установою і не веде комерційної діяльності, виконала судове рішення відповідно до вимог діючого законодавства. Зокрема, як працедавець, ЗОШ №2 є податковим агентом, яка зобов’язана сплачувати податки нараховуючи ЗП своїм працівникам. Інакше платежі не пропустить держказначейство (ред.: це фінансова установа, яка контролює і фактично оперує усіма платежами бюджетних установ). На цьому можна було б поставити крапку, але не в цій історії.
Річ у тім, що Миколаївський суд виніс перше рішення, в резолютивній частині якого мова йде про те, щоб виплата середньомісячної ЗП була здійснена не зазначивши чи у вигляді брутто/«брудними» (тобто з податками), чи у вигляді нетто/ «чистими» (без податків) грішми.
Це стало підставою для подання другого позову колишнім працівником школи, а саме про те, щоб сума податків, яка була вирахувана з його середньомісячної ЗП була йому повернута.
Мене це зацікавило, тож я прийшла подивитись на оригінального чоловіка в судову залу 4 лютого. Мені його стало жаль. Податкове навантаження, в тому числі і на ЗП, у нас в державі – суттєве. І коли люди думають «ну ось, нарешті я заробив і зараз отримаю гроші» вони зустрічаються з реальністю: реальна виплата на руки є суттєво меншою від нарахованої. З іншого боку, кваліфікований адвокат мав би пояснити такій людині, що виплати у бюджетних установах без сплати податків не відбуваються. Це законодавча норма. А шукати «якісь колізії», щоб трактувати законодавство крізь призму власного розуміння нагадує боротьбу Дон Кіхота з вітряками.
Щоб дослідити це питання для себе я переглянула базу судових рішень, як вирішуються такі спори і відповідь однозначна – сплата податків має бути з усіх нарахованих сум. Ось кілька посилань.
- Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 7 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19 – працівнику виплачується середній заробіток на підставі судового рішення за час вимушеного прогулу у сумі, яка залишається після сплати податків і зборів.
- Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 16 листопада 2020 року у справі № 607/3509/17; від 25 березня 2021 року у справі № 185/2109/18-ц; від 3 листопада 2021 року у справі № 645/2856/18; від 23 грудня 2021 року у справі № 607/1429/17.
- У постанові у справі № 359/10023/16-ц Верховний Суд виклав правову позицію щодо утримання прибуткового податку із визначених судом сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника.
Незважаючи на те, що призначена судом сума зменшується на суму податкових відрахувань, цей факт в жодному разі не погіршує становище працівника. Адже, якби працівник просто отримував зарплату, і водночас вимушено був відсутній на роботі з якихось об’єктивних причин, то нараховуючи ЗП з нього працедавець вирахував обов’язкові податки. Крім того, отримання доходу фізичною особою покладає на нього обов’язок сплати всіх податків. Це як в математиці аксіома: від перестановки доданків сума не міняється.
Зрештою, суд не може зобов’язувати школу №2 Нового Роздолу порушувати підп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу, Закон України “Про оплату праці”. Будь-яка виплата без утримання податків була б порушенням фінансової дисципліни та могла б призвести до юридичних санкцій, у даному випадку для ЗОШ№2 Нового Роздолу. Бо школа, будучи бюджетною установою, при нарахуванні ЗП не може не враховувати «Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, який визначає механізм проведення видатків, включаючи оплату праці». А там про обов’язковість сплати податків червоною та жирною лінією. Лише після цього казначейство, як розпорядник бюджетних коштів, дозволить школі провести виплату грошей у формі «нетто».
Для мене ця ситуація є дикою, пропускаючи її в контексті сьогоднішньої війни. Адже, адміністрація школи не залишила кошти собі у вигляді сплачених податків, а скерувала їх до державного бюджету. Один з таких податків, які було сплачено – це військовий збір, який іде на підтримку Збройних Сил. Це якийсь абсурд вимагати повернути кошти скеровані на підтримку військових приватній особі.
Ірина Телька
