Ще років десять тому жінка-далекобійниця, деревоверстальниця чи працівниця котельні викликала б щирий подив і купу зауважень на кшталт: «ой, та це ж не жіноче». Сьогодні за такими фахівчинями йде кадрове полювання.
Війна й мобілізація реально «підкосили» кадровий резерв і це вже не відчуття, а статистика. За опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, у квітні 2024 року 74% роботодавців сказали, що їм бракує людей (восени 2023-го таких було 55%). Тобто дефіцит кадрів -проблема системна, а не «локальна» для окремих галузей. У підсумку роботодавці буквально полюють на працівників у тих сферах, які раніше вважалися «чоловічими», і дедалі частіше роблять ставку на жінок, які опановують для себе традиційно «чоловічі професії» і роблять це швидко та впевнено.
Ця гендерна трансформація безпрецедентна за масштабами й швидкістю. Про це свідчать дані Державної служби зайнятості: у 2023 році нові робочі місця знайшли 158 тисяч жінок, 218 тисяч – у 2024, і 224 тисячі – у 2025-му.
Пані Світлана мешкає неподалік Львова в селі. Вона – ВПО, переїхала з окупованої Харківщини. Певний час, як каже сама, буквально «сиділа на валізах» із думкою, що от-от повернуться додому. Але цього не сталось тому вирішила діяти.
«Я за освітою бухгалтер. Але в місцевості, де ми осіли, не було на той час відкритих для мене вакансій. Натомість я побачила інші пропозиції і з хорошою оплатою праці – потрібні були електромонтери. Для людини, яка залишила все майно і приїхала сюди лише з кількома валізками, гроші були дуже потрібними. Але у мене не було відповідного профілю. Водночас обласний центр зайнятості пропонував перекваліфікацію та ще й коштом держави. Не роздумувала. Скористалась курсами. І тепер я маю добре оплачувану роботу».
Історія Світлани не виняток. Сучасні потреби ринку праці змінюють його структуру навіть у селах, де традиційно жінка займалась веденням домогосподарства. Інша наша героїня -Мар’яна Могильна, далекобійниця з села Гранки-Кути Новороздільської громади. Вона розповідає, що сісти за кермо наважилась завдяки батькові та чоловікові, які теж працюють далекобійниками.
«Тато завжди мені розповідав, що в Європі дуже багато жінок далекобійниць і там це нормально, і класно. І взагалі казав, що це професія майбутнього навіть для жінки».
У дитинстві Мар’яна мріяла стати лікарем. Але життєві обставини склалися так, що вона вирішила опановувати професію далекобійниці і зараз це її вибір, її робота і її шлях.
Стереотипи все ще є
Здобуття професії для жінки, де домінували чоловіки, з одного боку це фінансова незалежність, з іншого – постійна потреба доводити, особливо якщо колектив чоловічий, що ти на своєму місці не «всупереч», а «завдяки» своїм навичкам.
«Проблема розподілу професій, в тому числі й робітничих, за гендерною ознакою полягає не в тому, що жінки не можуть виконувати певну роботу, а в тому, що суспільство нав’язує певні упередження, які починають діяти ще в дитинстві і впливають на вибір освіти та майбутньої професії як жінки, так і чоловіка», — зауважує Олександра Слободян, аналітикиня ГО «Центр дослідження суспільства Cedos».
На цьому тлі саме роботодавці можуть або зняти зайву напругу, або, навпаки, підсилити її. Рівні умови праці, прозора система оплати, можливість кар’єрного росту і культура поваги це не «бонуси», а базові інструменти, які гуртують працівників. Але, все ще маємо далеко нерівноправну ситуацію.
Так, результати дослідження robota.ua свідчать: жінки в середньому претендують на зарплату на 25% нижчу за чоловіків, і що не менш показово цей розрив в очікуваннях тільки зростає.
Цей дисбаланс, йдеться у досліджені, частково пов’язаний із тим, що в окремих сферах чоловіків традиційно більше. А там, де чоловічих кадрів бракує, роботодавці нерідко віддають перевагу саме їм, тож і оплата може бути вищою для чоловіків, ніж у жінки.
Деякі законодавчі перепони вже усунули
Ймовірно, ви будете здивовані, але до 2017 року в Україні діяв наказ МОЗ №256, де перелічувалось 450 професій, заборонених для жінок. Наприклад, їм було заборонено керувати важкою технікою (бульдозерами чи екскаваторами), працювати на рибопереробних підприємствах, бути водолазами, працювати водійками автобусів, що мають понад 14 місць. Його скасували і це відкрило шлях для багатьох жінок гарантувати собі добробут.
Ще одним важливим кроком у бік рівноправ’я стало оновлення законодавства у сфері реклами. Від 8 січня 2022 року норми щодо недискримінаційної реклами в вакансіях дозволяють Держпраці штрафувати у розмірі 65 000 грн за вказування статі чи віку в оголошеннях про роботу. І відповідальність може стосуватися не лише роботодавця, а й виробників та розповсюджувачів реклами. Це той випадок, коли правила намагаються підчищати «побутову дискримінацію» на рівні формулювань, бо саме з них часто й починається відсів кандидаток.
Психологічний момент
Попри нові можливості, які з’явились на ринку праці, старі виклики не зникли, зауважують психологи. Суспільство, все ще очікує від жінки високих результатів на роботі, і, водночас, повної включеності в сім’ю. Натомість до чоловіків спостерігається більш поблажливе ставлення. Це може стати підґрунтям несправедливості.
«Коли жінка, заходячи у складну технічну професію з високим рівнем відповідальності, продовжує нести повний обсяг домашніх обов’язків, так звану «другу зміну» – вона може потрапити у пастку «супержінки». Зміна фаху під час війни – це акт сміливості. Проте успіх залежить від того, чи зможе жінка легалізувати своє право «не бути ідеальною в усьому. Професіоналізм не має статі, але він вимагає енергії, яку неможливо генерувати безкінечно»,-зауважує коуч-тренерка та психологиня Іванна Тимоцко.
Держава простягає руку допомоги
Відбудова України буде спільним завданням і чоловіків, і жінок. І те, що кадровий голод у сферах, де традиційно домінували чоловіки (будівництво, інженерія, транспорт, енергетика), повністю «закрити по-старому» не вийде -радше факт, ніж припущення. Тому в центрах зайнятості пропонують скористатись вікном можливостей вже сьогодні, використовуючи ваучерну систему на навчання/перекваліфікацію. Ваучер дає змогу покрити вартість навчання в ліцензованих закладах на суму 33 280 грн (актуальна сума на 2026 рік). Паралельно держава оновила перелік професій і спеціальностей, за якими можна навчатися коштом ваучера: у переліку 156 напрямків (95 професій і 61 спеціальність). Хто скористається цією можливістю першим, той матиме стабільність і професію, яка буде потрібна роками і це незалежно від того чи ви – жінка, чи – чоловік.
Ірина Телька
«Проект «Посилення стійкості медіа в Україні». Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
