Спочатку пандемія Сovid-19, потім — повномасштабна війна. Фактично ми вже четвертий рік поспіль живемо у надмірному стресі та тривозі, і, вочевидь, це не минає безслідно для нашого здоров’я. Та, зокрема, серцево-судинної системи.
Серцево-судинні захворювання (далі — ССЗ) є причиною №1 смертності в нашій державі. І хоча раніше хвороби серця переважали у людей старшого віку, тепер медики фіксують суттєве «молодшання» пацієнтів, у яких виявляють ССЗ.
Цифри демонструють глибину проблеми
Яка ж ситуація з поширеністю ССЗ в Україні загалом?
64% випадків усіх смертей в нашій країні припадає на серцево-судинні захворювання. А це 450 000 втрачених життів щороку. Такі дані подає Центр громадського здоров’я МОЗ України. Тобто, щомісяця 37 500 осіб — а це еквівалентно чисельності Новороздільської громади. А від інфаркту щодня помирає 1233 особи.
Можна подумати, що мова йде про людей літніх і, начебто, цей процес є природним. Проте 30% передчасних смертей (дані Центру громадського здоров’я) фіксують у чоловіків працездатного віку, а в наші дні і серед вельми молодих людей. Іншими словами, інфаркт чи інсульт у 25-50 річних — уже не рідкість, а статистика.
У Львівській області серед причин смертності 1-е місце з великим відривом займає саме серцево-судинна патологія: у 2021 році кількість померлих від хвороб системи кровообігу серед всього населення області становила 55,1%. Частка померлих від гострого інфаркту міокарда серед хвороб серцево-судинної системи становила 3,1%, від інсультів – 7,6%. Такі дані наводить департамент охорони здоров’я Львівської обласної військової адміністрації.
І якщо хтось розмірковує, що розвиток ССЗ притаманний мешканцям мегаполісів та урбанізованих місць, то це не так. Головна лікарка Славської громади пані Оксана Зенинець, медична установа якої розташовується у курортно-відпочинковій зоні мальовничих Карпат, у коментарі зауважує, що медики Славської міської лікарні дедалі частіше фіксують та виявляють пацієнтів, які мають ССЗ на різних стадіях.
«Наша Славська лікарня не так давно почала реалізацію проєкту «Лікарі стають ближчими». Цей проєкт покликаний зробити медичні послуги для віддалених сіл Карпат доступнішими. І в рамках реалізації даного проєкту ми виявили більше випадків захворюваності на серцево-судинні захворювання серед наших пацієнтів. Як правило, це пацієнти, які живуть у віддалених від центру громади селах, а відтак вони рідше приходять на медогляд. Фактично йдуть до лікаря лише, як кажуть у нас, «коли припече». Але це, як правило, вже або запущена форма захворювання, або критичний стан, коли лікування проводити складно».
На віддалі 80-ти кілометрів, розташовується інша громада – Новороздільська. Вона доволі компактна, і більшість населення зосереджене безпосередньо в центрі громади. У місті Новий Розділ проживає до 28 тисяч осіб, які мають доступ не лише до послуг у місцевій лікарні, але також можуть скористатись і приватними медичними послугами. Та навіть і така розгалужена, здавалось би, мережа медичної допомоги не є превентивним заходом у запобіганні виникнення та раннього виявлення хвороб серця. Ольга Шелудько, заступниця головного лікаря Новороздільської міської лікарні озвучила статистику, яка шокує.
«За 9 місяців поточного року у нас на обліку знаходиться 7 331 особа з серцево-судинними захворюваннями. З них 4249 – жінки і 3082 – чоловіки. Порівняно з минулим роком, показник тримається на тому ж рівні. Суттєвого приросту захворюваності ми не фіксуємо. Проте із загальної кількості пацієнтів, що перебувають на обліку, 4 852 – це люди пенсійного віку, 2479 – молоді особи (з них 1495 – це молоді жінки, 1084 – молоді чоловіки). І стосовно цього показника я хочу зауважити, що кількість людей молодшого віку, у порівнянні з минулими роками, зросла. Хвороба помолодшала”.
Також місцеві медики звертають увагу на те, що загалом Новороздільська міська лікарня обслуговує близько 20 тисяч пацієнтів. Тож якщо брати до уваги загальний показник тих, хто знаходиться на обліку по ССЗ, ми отримуємо 2/3 населення територіальної громади! Це приголомшлива цифра!
Чи є випадок у Новороздільській громаді унікальним? Ні. Майже 2/3 людей помирають від серцево-судинних хвороб у віці від 30 до 70 років. Найпоширенішою є ішемічна хвороба серця — близько 7 із 10 смертей. А кожен 5-ий випадок смерті спричинений цереброваскулярними хворобами, однією з найважчих форм яких є інсульт. Щоправда, це дані станом на 2019 рік. Також слід зауважити, що статистика по Україні щодо захворюваності на серцево-судинні захворювання не збирається з 2018 року. Утім, жоден регулятор — ані МОЗ, ані НСЗУ, ані Центр громадського здоров’я — не подає зворотної статистики. Лише засвідчують: ситуація загалом в Україні має негативну динаміку.
Чим викликана така невтішна ситуація?
На поширеність серцево-судинних захворювань впливає багато факторів. Один з них лежить в площині міфів, які активно культивуються серед населення і приймаються як аксіома. Олександр Прокопчук, сімейний лікар, директор центру ПМСД, звернув увагу на найбільш поширені помилки.
1 Міф: Стрес завжди провокує серцеві хвороби.
Це частково відповідає дійсності, зауважує лікар, бо стрес і справді може впливати на роботу серця, але це не провідний фактор. Медик коментує, що стрес буває двох видів: фізіологічний і патологічний. Коли ми потрапляємо у некомфортні умови, наш організм підсилює свою життєву стійкість завдяки роботі наднирників, і цей стрес ми називаємо фізіологічним чи природним. При патологічному стресі відсутні зовнішні фактори подразнень, але ми продовжуємо себе “накручувати” тривалий час. Ось тут і чатує небезпека.
2 Міф: Жирна їжа – головна причина ССЗ.
Не всі жири однаково корисні або шкідливі для серця. Насичені жири і трансжири, які зазвичай знаходяться в фастфуді, смаженій їжі та магазинній випічці, можуть підвищити рівень “поганого” холестерину в крові та ризик ССЗ. Однак ненасичені жири, на які багата риба, оливкова олія та горіхи, можуть бути корисними для серця, оскільки сприяють зниженню рівня “поганого” холестерину.
3 Міф: Якщо я почуваю себе добре, не відчуваю артеріального тиску, це означає, що зі мною все гаразд.
Людина взагалі ніколи не відчуває артеріальний тиск, лише судинні реакції на знижений або на підвищений тиск. Регулярні медичні обстеження і вимірювання артеріального тиску важливі для вчасної діагностики. Медик закликає не ігнорувати цю процедуру.
4 Міф: якщо у вас діагностовано ССЗ, то слід обмежити фізичну активність.
Фізична активність має позитивний вплив на здоров’я серця. А інфаркт може виникнути в будь-який момент, навіть у стані спокою, зауважує лікар О.Прокопчук.
Але цей перелік варто поповнити ще й низкою «улюблених» звичок для окремих людей. Приміром, куріння шкодить здоров’ю як курця, так і навколишніх. Про це ми знаємо з дитинства. Проте, мало кому відомо, що наслідки цієї згубної залежності щорічно вбивають понад 8 мільйонів людей по всьому світу і є одними із головних чинників розвитку ішемічної хвороби серця, інсульту та хвороби периферичних судин.
Якщо раніше Американська асоціація серця акцентувала увагу на шкоді звичайних сигарет, то тепер до списку небажаних для серцево-судинної системи впливів додали електронні пристрої для куріння і вейпінгу. Отже, підтверджено їхні негативні наслідки для людини у довготривалій перспективі.
Ще дві звички, які непомітно вбивають наше серце. Незбалансоване харчування та малорухливий спосіб життя. Так, МОЗ радить віддати перевагу фруктам, овочам, горіхам нежирним молочним продуктам. Натомість відмовитись від обробленого м’яса (наприклад, ковбас), солодких та алкогольних напоїв.
Дотримання простих правил раціонального харчування, за принципом здорової тарілки, забезпечує добову потребу в ключових поживних речовинах: білках, жирах, вуглеводах, харчових волокнах, вітамінах, мінералах, мікроелементах, біофлавоноїдах тощо. Результатом стане висока фізична і розумова працездатність та зниження ризику виникнення небезпечних захворювань.
Крім того, медики наполегливо закликають подбати про свою фізичну активність. Адже це є запорукою зменшення ризику серцево-судинних хвороб, а також сприяє підтриманню здорової ваги тіла. Рівень фізичної активності вимірюють загальною кількістю хвилин помірної або інтенсивної фізичної активності на тиждень. Оптимальним рівнем є 150 хвилин (або більше) помірної фізичної активності або 75 хвилин інтенсивної фізичної активності на тиждень — для дорослих; 420 хвилин або більше на тиждень – для дітей віком від 6 років.
Вправи помірної інтенсивності — під час виконання яких спалюється від 3,5 до 7 ккал на хвилину (ходіння, їзда на велосипеді з середньою швидкістю, йога). Під час інтенсивних навантажень спалюється понад 7 ккал на хвилину (біг, швидке ходіння, бойові мистецтва, футбол чи баскетбол).
Якщо у вас малорухомий спосіб життя, намагайтеся додати щонайменше годину фізичних активностей на день. Почніть із прогулянок на свіжому повітрі, ранкової зарядки, відмовтеся від ліфта, натомість підіймайтеся на свій поверх сходами.
Серце крутіше, ніж автівка преміум-класу
Ми, люди, дивні істоти. Якщо нам випала нагода стати власниками преміум-автівки, то користуючись нею ми будемо не лише максимально обережними, але й для догляду будемо використовувати лише найкращі технічні засоби. Водночас, маючи в грудях чи не найдорожчий з механізмів у світі, ми часто зневажливо до нього відносимось.
І поки ви читаєте цю статтю, ваше серце продовжує працювати без відпочинку. Щоденно воно скорочується до 100 тисяч разів і понад 2,5 мільярдів разів упродовж життя кожної людини. А взагалі ваше серце є унікальним у буквальному розумінні. Воно має структуру та ритм, який притаманний лише вам і нікому більше. Це так само, як ваш відбиток візерунку на пальці – неповторно. Тож чи варто заради кількох хвилин потурання власним бажанням нищити один з найдорожчих механізмів — вашу серцево-судинну систему?
Запобігти серцево-судинним захворюванням набагато легше, аніж роками лікувати їх наслідки. Обирай здоровий спосіб життя! Стань на варті свого серця!
Ірина Телька
Матеріали розроблено за сприяння ГО «Життя», яка реалізує інформаційну кампанію «Стань на варті свого серця» у партнерстві з Центром громадського здоровʼя МОЗ України у рамках проєкту «Діємо для здоров’я» за фінансової підтримки Швейцарії та має на меті скорочення поширеності неінфекційних захворювань в Україні та запобігання передчасній смертності від НІЗ в Україні.
