Редакція продовжує вас знайомити з героями спецпроєкту «Підприємницька сага: історії успіху, які працюють». Нагадаємо це серія аудіо/відео/та коротких матеріалів про можливості відкриття чи підтримки власного бізнесу в умовах війни. Проєкт реалізується за фінансової підтримки ЄС та сприяння УАМБ.
Адже, за роки великої війни роботу втратили мільйони українців. Чимало підприємств були вимушені припинити діяльність, скоротити співробітників. Держава започаткувала програму підтримки підприємців, і не лише. Державна грантова програма “єРобота” працює як і для початківців, тих, хто лише міркує про відкриття власної справи, так і для ФОПів, і великих підприємств.
За фахом юрист, за покликанням педагог. У маленькому місті Миколаєві Андрій Кобрин наважився на відкриття приватного садочка у 2023 році. Він почав реалізовувати свою мрію у ще у часи карантину і навіть повномасштабна війна не змогла зупинити його у досягненні поставлених задач. Минулого року, коли більшість підприємців зупинились через соціальні потрясіння пан Андрій відкрив приватний садочок незважаючи навіть на те, що його запевняли, що такий бізнес не працює у маленьких містах і що в Миколаєві ця права прогорить. У цій справі він скористався допомогою держави. Якою саме?
Кор.: Пане Андрію, як так трапилось, що ви змінили правничу діяльність на роботу у сфері дошкілля?
А.Кобрин: Насправді, ми побачили, що є певна проблема, особливо для батьків, які працюють у Львові. Вони мають необхідність відвести дітей у садочок раніше і забрати пізніше, враховуючи логістику до Львова. Режим роботи діючих комунальних садочків у Миколаївській громаді є таким, що багатьом батькам це незручно. Тому ми вирішили цю нішу заповнити.
Кор.: Тобто ви вивчали місцевий ринок освітніх послуг перш ніж стартувати?
А.Кобрин: Так, ми зробили невеличкий аналіз. Поспілкувались з вихователями. Також ми бачили, що у місцевих садках були переповнені групи, де на 30-35 дітей може бути двоє вихователів. І другий чинник про який я вже згадував – це режим роботи. Наш садок працює з 7 год ранку і 20.00 вечора. І це дуже зручно батькам, які працюють у Львові.
Кор.: Привідкрийте завісу як вам вдалось у час повномасштабного вторгнення зреалізувати такий великий проєкт?
А Кобрин: Для мене головним натхненням була моя дружина. Повірте, було дуже складно. Бо це були перші місяці війни. Тоді ми всі переживали блекаут. Не було світла, а ми в цей час якраз здійснювали ремонтні роботи. Приходилось по кілька разів на день їздити на закупівлю пального для генератора.
Кор.: Вам не хотілось все кинути?
А.Кобрин: Хотілось, але мене підтримала з самого початку моя дружина. Були знайомі, які мене відмовляли, мовляв такий проєкт у маленькому місті не працюватиме. Але, ми наполегливо йшли до нашої мети.
Кор.: Як ви для себе забезпечили фінансову сторону питання?
А.Кобрин: Спершу ми використовували свої кошти. Це не були спеціальні заощадження на нашу мрію. Просто по ходу виникнення потреб ми платили самостійно все. Потім я довідався про грантову програму «єРобота» і відвідав Миколаївський центр зайнятості. Там отримав консультацію по цій програмі. Далі був тренінг проведений. Я написав заявку і бюджет і виграв.
Кор.: Скільки часу у вас все це зайняло: від моменту подання і отримання.
А.Кобрин: Десь до двох місяців.
Кор.: Що б ви порадили початківцям, які можливо мають намір відкрити свою власну справу, але вагаються?
А.Кобрин: Не потрібно відразу реалізовувати великі наміри. Потрібно починати з маленьких завдань. Я вже побачив, що у маленьких громадах найкраще працює «сарафанне радіо». Це найкраща реклама. І коли ти здобудеш репутаційність, тоді варто іти далі. А ще потрібно бути чітко сфокусованим на своїх цілях. Це допомагає балансувати у складних ситуаціях. І важливо це підтримка рідних, принаймні для мене – це від моєї дружини.
До вашої уваги повністю інтерв’ю.
Розпитувала Ірина Телька
