Миколаїв вже давно перейшов на індивідуальне опалення для приватного сектору та низки бюджетних установ. Втім, у місті все ще залишаються об’єкти, які користуються централізованим теплопостачанням. Мова йде про міський Палац культури, школу мистецтв, Миколаївський професійний ліцей, гімназію, дві дошкільні установи «Журавлик» і «Теремок», а також гуртожиток БУ-62 та будівлю Укртелекому. Така кількість абонентів централізованого опалення, вочевидь, є не достатньою аби вкластись в модернізацію тепломереж вважає керівник КП Миколаївводоканал Володимир Гагуляк.
«Теплові мережі раніше використовувались на повну потужність коли теплопостачання здійснювалось централізовано. У 2012 році місто від’єднано від централізованого опалення. Весь приватний сектор на індивідуальному опаленні. Це потягло за собою значні втрати для виробництва, оскільки різко зменшились площі опалення зі 137 562 тис кв.м до 7 тис. кв.м. Це впливає на фінансовий стан виробництва теплопостачання».
І додає, що його підприємство, як постачальник послуг теплоносія, зазнає великих втрат в тому числі і через діаметр існуючих мереж, якими проганяють великі об’єми води. Мова йде про 22-25%, інколи вони є більшими. Крім того, окремі споживачі, до прикладу як Укртелеком, розпочали цьогорічний опалювальний сезон лише з грудня, щоб зекономити на оплаті послуг за теплопостачання. А це, як зауважує В.Гагуляк, теж негативно впливає на фінансові показники діяльності МКП Миколаївводоканал.
Іван Буга, перший заступник міського голови Миколаївської об’єднаної громади, поінформував редакцію Вістей, що активно займається проєктами переходу 4 об’єктів у Миколаєві на індивідуальне опалення. Мова йде про такі будівлі: міський Палац культури, будівля так званого Укртелекому, гуртожиток БУ- 62 та ДНЗ «Журавлик». Адже, більшість з них підключено до старої котельні, яка розташовується по вул.Грушевського від якої, не менш технічно-застарілими комунікаціями, надходить теплоносій. Це спричиняє тепловтрати на рівні 50%.
«По факту, ми гріємо вулицю. Колись котельня, що по Грушевського, була ефективна за рахунок численної кількості абонентів, яких обслуговувала. Тепер це лише кілька установ. Тому прийнято рішення змінити дану ситуацію» – додав І.Буга.
Перший крок у цьому напрямку вже зроблено. Депутатами виділено 50 тис грн на розробку проєктно-кошторисної документації для переходу, зокрема, міського Палацу культури, на обігрів від модульної котельні.
Такими суттєвими змінами зацікавився бізнес, що працює в галузі теплогенерації. Так, на виконавчому комітеті Миколаївської міської ради, виступив підприємець Ігор Карпенко з пропозицією надання послуг оптимізації витрат по роботі котелень Миколаєва. За його розрахунками відповідна модернізація роботи цих об’єктів дозволить заощадити бюджету 1,5 млн грн. Водночас пан Карпенко пропонує на 10% дешевше свої послуги від вартості середньозваженої ціни за блакитне паливо на ринку Львівщини. Оскільки, він працює з твердопаливними пелетами та соняшниковими брикетами. При закупівлі дана сировина є дешевшою за газ. Такі послуги підприємець пропонував надавати установам бюджетної сфери.
Член виконкому Олег Лехович висловив побоювання, що співпраця приватного бізнесу та міської ради у питанні теплопостачання може мати сумні наслідки, особливо якщо це лежатиме в площині концесійних взаємовідносин. Андрій Щебель, міський голова запевнив, що на порядку денному такого питання немає.
«Ми вже мали в концесії. Про цей досвід нема що і сказати. В садочках температурний режим був 16-18 градусів. Це неприпустимо. Ми це все вже проходили», – зауважив посадовець.
Чи потрібно завершувати процес переходу решти об’єктів на індивідуальне опалення – це питання є очевидним для всіх: і для посадовців, і для громади. Адже, тариф на централізоване теплопостачання демонструє стабільну динаміку зростання. Як поінформував Володимр Гагуляк, якщо на початку опалювального сезону, у жовтні, вартість газу була 6,75 за куб.метр, то з 1 січня нового року – це вже було 7,45. Про зниження ціни, а відтак вартості послуг, мови ніхто не веде ні на центральному рівні держави, ні на місцевому. Тому варто шукати альтернативу, бо платити мільйони гривень з місцевого бюджету за недешеву послугу – це недалекоглядно.
Назар Ольшанський
