Біля сільського будинку «Просвіти», що у селі Новосілка–Опарська, вирішено демонтувати обеліск з написом який повідомляє, що тут поховані ті, хто «загинули від рук буржуазних українських націоналістів», тобто від рук воїнів УПА. І це незважаючи на те, що закон «Про декомунізацію» у нас діє. (Світлина обеліску – внизу)
Чому ж до цього часу зберігся цей обеліск?
Це питання порушувалось ще на початку становлення новосформованої Миколаївської громади. Тоді, Ганна Михайлишин, керівниця місцевого будинку «Просвіти» пояснювала, що знесення знаку – це постійні суперечки та розбрат між мешканцями Новосілки-Опарської, які не мають одностайності як правильно вчинити.
«Так, у нас діє закон «Про декомунізацію», але ж я не піду його самостійно валити. Це питання вже не перший раз у нас в селі обговорювалось. Одна частина села не проти, але родини загиблих, тих, кому цей обеліск присвячено, дуже обурюються. Ця пам’ятка була зведена ще за часів функціонування колгоспу у минулому столітті. Тоді була така традиція встановлювати такі постаменти. Школярів тодішня влада заохочувала доглядати за ними. У нашому селі під час Другої світової війни загинули односельчани, а також жителі з Горожанни, Ричагова. Зверху даного обеліску є зірка. Я шукала тих, хто б погодився її зрізати, але ніхто не хоче за це братися», – коментувала тоді пані Г.Михайлишин.
Любов Ікава, спеціаліст відділу житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради каже, що діюча адміністрація має твердий намір виправити цю ситуацію.
«Відповідно до закону «Про декомуніазцію» відразу після того, як він набув чинності, місцеві органи влади були зобов’язані здійснити демонтаж цього знаку. З яких причин тодішня влада Миколаївського району зволікала з цим – невідомо, але ми зараз повинні це виправити».
Сторінками історії, щоб зрозуміти ситуацію
Щоб зрозуміти чому має місце така дивна ситуація, гортаю сторінки історії Новосілки-Опарської. Зокрема, на сторінках сайту місцевої школи подається така історична довідка: «У вересні 1939 року розпочалася Друга світова війна і на наші землі прийшла Червона Армія, яка продовжила політику поляків по знищенню українських патріотів: Свиницький Григорій, Шийка Михайло, Якимів Іван, Якимів Юрій, убиті енкаведистами і поховані в Новосілці-Опарській.
У червні 1941 року Німеччина розпочала війну проти СРСР. 30 червня 1941 року С. Бандера проголосив у Львові Акт відновлення української державності. Про цю подію дізналися і жителі нашого села, які давно мріяли про Українську державу, але німці не збиралися надавати Україні самостійність, а натомість розпочали арешти й переслідування членів ОУН. Так, частина жителів нашого села пішла у підпілля ОУН- УПА в ліси району. На початковому етапі війни ворогом ОУН-УПА були фашисти, а з вигнанням фашистів стали й комуністи.
У 1944-1948 жителі нашого села, як члени УПА, брали участь у боях проти НКВД, у лісах району загинули або самі підривалися, щоб не попасти до рук комуніс тів. Вони були таємно привезені селянами на цвинтар і поховані: Бурмас Григорій, Дерев’янко Іван, Возний Петро, Горак Петро, Дерев’янко Ілля, Петрів Павло, Федас Йосип, Федишин Онуфрій, Яворський Павло, Венчур Степан, Возний Григорій, Гуменецький Володимир, Данильців Григорій, Дерев’янко Григорій, Дуфанець Богдан, Зощин Василь, Зощин Гнат, Синенько Федір, Сиротич Селестин, Федас Василь, Федас Петро, Яворський Григорій.
Жителі нашого села були також у складі Радянської Армії. У селі поховані воїни Червоної Армії, які визволяли в 1944 році наше село і було поставлено пам’ятник загиблим, який стоїть і до сьогодні», – кінець цитати історичної довідки.
Ось така драматична історія Новосілки-Опарської. У свій час це село стало місцем, де своє життя віддали українські націоналісти, які виборювали нашу незалежність у минулому столітті, і де інша частина мешканців села воювала проти німецької навали у складі Червоної армії.
Яка думка мешканців Новосілки-Опарської?
Емілія Яруш, староста округу запевняє, що питання демонтажу обеліска пройшло процедуру громадського обговорення і люди вирішили прибрати його.
«Спершу мешканці села розглядали пропозицію перенести цей обеліск на кладовище, але потім, після обговорення, погодились з демонтажем. Там немає ніякого поховання».
Про те, що обеліск не є місцем поховання засвідчено і в Інституті національної пам’яті. Міська рада отримала відповідь на своє звернення щодо обеліску в Новосілці-Опарській.
І якщо питання в даному окрузі можна вважати закритим, то що «робити з похованням із комуністичною символікою, яке розташовується на міському кладовищі Миколаєва», – задається питанням член виконкому Іван Максимович
«Таку ж ситуацію ми маємо і в Миколаєві. На міському кладовищі є поховання на якому є комуністична зірка. Сам монумент напевно потрібно залишити, а зірку комуністичну – зняти. Бо так виглядає, що збоку ми можемо також собі повісити і нацистський знак», – кінець його цитати.
Ірина Телька
