Сьогодні сучасне життя складно уявити без використання соціальних мереж, особливо молодим поколінням. Статистика засвідчує (це аналіз, який проводила міжнародна корпорація ВВС), що 46% населення усієї планети користується соціальними мережами, а це більше, ніж 3,5 млрд людей – третина населення земної кулі.
І якщо спершу соцмережі створювались виключно для розваг та з метою спілкування між друзями, то сьогодні це гігантський ринок реклами та інформаційних каналів з не менш гігантською аудиторією.
Якщо соціальні медіа відіграють у нашому житті таку велику роль, то дуже важливо усвідомлювати, як вони впливають на нас.
У соцмережах, новинна стрічка оновлюється щосекунди, а кожен новий день приносить свої сенсації. Те, що було топ-новиною вчора, сьогодні може вже не викликати інтересу. Коли інформації забагато, вона не лише швидко забувається, а й розмиває наші ціннісні орієнтири каже експертка-соціологиня Марія Павлюх. «Через безкінечний потік інформації з різноманітних джерел нам фізично складно зосередитися, щоб усвідомити значення тих чи інших подій, що відбуваються, а тим паче перевірити кожну прочитану новину. Тому й піддаємося на маніпуляції та віримо фейкам. Це небезпечно. Особливо у контексті інформації, яка впливає на прийняття рішень, скажімо як це мало місце на місцевих виборах».
Вперше технологію глибокого впливу на велику аудиторію через соціальні мережі застосував Дональд Трамп зауважує експертка. Він отримав шалену популярність, коли почав публікувати у Твітері свої короткі повідомлення. Людям це подобалось. Це не були розлогі тексти, а короткі, іноді і по кілька слів, повідомлення. Це дозволило мільйонам американців відчути себе причетними до творення політики держави, саме тому він і здобув перемогу на виборах.
Переможці цьогорічних виборів
Навіть для такого традиційно-консервативного регіону як Миколаївщина чи Новий Розділ ситуація за останні роки, у контексті отримання інформації, кардинально змінилась. На зміну друкованим виданням прийшли соціальні медіа і вони скрізь просочились у наше повсякденне життя та непомітно здійснюють свій вплив. Без них не обійшлись і місцеві вибори, що відбулись 25 жовтня.
Соціологиня пані Марія зауважує, що локальні переможці на цьогорічних виборах активно скористались соціальними мережами. До прикладу, новообрана головиня Новороздільської громади Ярина Яценко, крім традиційного спілкування активно взаємодіяла з громадою через соцмережі, зокрема фейсбук. Андрій Щебель, який вдруге переміг на виборах очільника тепер вже великої миколаївської громади, був дуже активним дописувачем на своїй сторінці.
Попри таку легку доступність отримання інформації про того чи іншого кандидата та можливості взаємодіяти з ним, до прикладу шляхом коментарів, соцмережі несуть і певну небезпеку. Полягає вона у тому, що як і телебачення вони несуть лише образ, який нам транслює та чи інша людина показуючи себе з кращої сторони, до того ж це образ у віртуальній реальності, конструйованій. А в реальному житті дана постать може бути дещо іншою. До прикладу так буває зі світлинами, які ми виставляємо для публічного споглядання. Ми обираємо лише вдалі фото, зроблені під правильним ракурсом, з правильним освітленням, яке приховує наші недоліки. Хіба не так?
Розчарування через невідповідність
Експертка Марія Павлюх каже, що це згодом виливається у розчарування, яке ми спостерігаємо на виборчих дільницях в день голосування – з кожним роком кількість виборців дедалі зменшується.
«Коли ми починаємо цікавитись чому українці малоактивні у своєму політичному житті ми чуємо відповідь – розчарувалися. Це говорить, так звана, надмірна чутливість української нації. Попри те, що ми нація давня в нас продовжує тліти закоренілий образ такого собі Мойсея, який з’явиться і виведе нас з кризи, вирішить в одну мить всі наші проблеми. І коли з’являється яскравий герой ми зразу починаємо його ідеалізувати. Та минає зовсім небагато часу і ми починаємо критикувати свого обранця, мовляв обіцяв і не справився. Українці не розуміють, що ми маємо бути не тільки нацією ідеалістичною, ідеальною чи давньою, а ще нацією політичною, а політичні нації дієві. Це означає: якщо тобі не подобається влада, то йди її зміни, проголосуй за того, хто реально зможе принести зміни. Якщо політик не відповідає твоїм очікуванням, то проконтролюй його дії, попрацюй разом з ним, зроби зрештою щось сам. Ми навчилися багато критикувати, але не можемо подати якогось альтернативного рішення».
З одного боку соціальні мережі – це велика аудиторія, швидкий і доступний канал комунікації і, разом з цим, віртуальна конструйована реальність. Це не повинно нас розчаровувати чи знеохочувати. Навпаки, радить Марія Павлюх, слід активно використати дану можливість для впровадження різноманітних проєктів, які сприятимуть зміцненню місцевої громади.
«На Сколівщині, де я живу, внук покійного священника зорганізував через соціальну мережу надзвичайно цікавий проєкт, який згодом вилився у велику громадську ініціативу щодо збереження прибережної території однієї з місцевих річок. Ця територія відома як Зарінок. Все почалось з простого заклику «давайте приберемо цю ділянку», а згодом молоді люди настільки захопились даною ініціативою, що це переросло у громадську організацію, яка опікується довкіллям. Тому треба використовувати соціальні мережі для впровадження ініціатив, що скеровані на такі хороші громадські ініціативи. Це гуртуватиме громаду, зростатиме показник довіри та зростатиме відповідальність, громадська активність серед місцевого населення. І це виводитиме нас з віртуальної реальності у площину цілеспрямованих та конструктивних дій і рішень», – наголошує соціологиня М.Палюх.
Ірина Телька
Дана стаття підготовлена в рамках проєкту медіа-діахаб «Діалог», що скерований на проведення публічних та освітніх заходів для місцевої громади, фінансується Посольством США в Україні за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу
