Коли бажання влади та грошей переростають в жадобу, то цей неконтрольований процес спричиняє неминучу приреченість. З цією тезою важко не погодитись, бо людська історія розвитку від маленького містечка до великих імперій завжди засвідчувала її правдивість, як аксіому. Та найбільша небезпека у цій ситуації криється ще й тому, що ті, хто інфіковані цим вірусом моральної деградації, задля своїх примітивних, корисних цілей використовують людей, як розмінну монету, розповідаючи про несусвітні апокаліптичні сценарії розвитку на кшталт: нас отруюють, ми змушені будемо виїхати всі з Миколаєва, всі помремо від раку, нас засипають сміттям і так далі, і тому подібне. І такі байки, час від часу, генерує одна і та ж сама група людей, у своєму незмінному складі. Тільки, на щастя, довірливих слухачів у них з два десятка та й ті розпорошуються. Бо природа людини є такою, що негативну інформацію наш мозок може сприймати лише до певної міри. Далі він просто блокує негатив і абсолютно чітко вирізняє фарс.
Особисто я шокована тим, як група «діячів-активістів» оцінює освіченість миколаївської громади? Миколаїв – місто промислове, і більшість людей має відповідну інженерну-технічну освіту. Багато хто чудово розуміється на складних виробничих процесах функціонування промислових майданчиків таких як до прикладу кар’єр чи виробництво складних мінеральних добрив, цементу тощо. То невже можна вважати, що люди будуть вірити казкам про 24 га сміття і «сміттєвий Армагедон»?! Якими ницими мають бути спонукання людини, що роз’їджає вулицями міста і горлопанить у мікрофон такі небилиці?! Втім, щось таки мотивує групу людей з кількох осіб до таких фатальних кроків – це факт. Що саме – для себе я з’ясувала після інтерв’ю з керівником департаменту розвитку та експлуатації ЖКГ Львівської облдержадміністрації (ЛОДА) Назарієм Романчуком. Пропоную кожному зробити відповідні висновки.
Відразу зауважу, що після отримання інтерв’ю у пана Н. Романчука, я звернулась за коментарем до активістів, так би мовити «руху приречених». Вимушена шукати бодай якісь епітети для трійки осіб, щоб принаймні якось їх ідентифікувати. Адже, свої дії вони вчиняють не від імені громадської організації, чи до прикладу якогось благодійного фонду захисту довкілля, чи певної установи. У своїх особистісних протестах вони представляють виключно самих себе. Поки що, редакція ще не отримала відповіді на низку поставлених питань. Перебуваємо в режимі очікування. Наразі, пропоную читачам ознайомитись зі стислим викладом інтерв’ю, яке погодився надати редакції керівник департаменту розвитку та експлуатації ЖКГ Львівської облдержадміністрації (ЛОДА) Назарій Романчук.
Ред.: Пане Назарій, як Ви оцінюєте ситуацію з вирішенням сміттєвого питання у Миколаєві та яка Ваша позиція щодо діяльності групи осіб, які роз’їжджають вулицями міста та закликають блокувати дорогу, щоб у такий спосіб висловити їхнє, особисте невдоволення реалізацією проекту впорядкування міського смітника?
Н.Романчук: Питання сміття і все, що з ним пов’язано має бути абсолютно питанням господарки. Коли воно стає питанням політики то ні про який конструктив неможливо говорити. Відбувається перекручування фактів, щоб збурити людей і відповідно заробити на цьому певні політичні дивіденди.
Мені, особисто, дуже подобається підхід до вирішення сміттєвого питання у місті Миколаєві чи у Самборі де місцева влада адекватно оцінює свої можливості і розуміє, що цю проблему не можна лишати осторонь. Міський голова Миколаєва Андрій Щебель підійшов до цього питання, як господарник.
Коли Львівська облдержадміністрація взяла на себе повноваження щодо контролю ситуації з вивезенням твердих побутових відходів (ТПВ) ми, спільно з екологічною інспекцією та фахівцями, об’їздили всі полігони області, у тому числі і миколаївський, з метою оцінки їхньої потужності та оцінки ситуації щодо кризового стану. І я пам’ятаю, що міський смітник в урочищі «Гроби» у 2017 році був вщент, до самого в’їзду на його територію, засипаний сміттям так, що жодна місцева машина не могла туди заїхати, але сьогодні миколаївці мають один з найкращих полігонів в області.
Ред.: Чи допускаєте Ви, що сьогоднішня ситуація в Миколаєві (маю на увазі діяльність окремих діячів, які називають себе активістами) є політичною маніпуляцією чи заграванням з місцевою громадою?
Н.Романчук: Я мав можливість довший час спілкуватись з тими активістами, які сьогодні так яро відстоюють екологічну проблему. Я прекрасно пам’ятаю, коли ці активісти неодноразово приходили сюди (ред.: до Львівської облдержадміністрації) зі своїми пропозиціями. До прикладу, вони пропонували, що сміття зі Львова може приймати комунальне підприємство, яке було утворено Миколаївською райрадою восени 2017 року. Сміття – це є ресурс на якому можна заробляти, і це є гроші. І ця група активістів дуже хотіла активно цим займатись. Всім зрозуміло для чого це робилось. Вони відчули, що на цьому можна заробити тому тим і переймались. Сьогодні вони бачать, що ситуація на смітнику різко змінилась в кращу сторону: є контроль за вивезенням ТПВ, йде впорядкування, ситуація контролюється, тому все що вони можуть робити це перекручувати факти, або спиратися на законодавство яке сьогодні не працює, на жаль.
Ред.: Чи могли б Ви уточнити про які домовленості і ще йшла мова?
Н. Романчук: Знаєте, з їхнього боку була проста пропозиція: не будемо заважати приймати сміття, розблокуємо полігон (бо тоді, у 2017 році, відбувалось власне його блокування). Вони хотіли посади в районній адміністрації, і як я вже сказав вони хотіли приймати львівське сміття через утворене райрадою комунальне підприємство. Розмов було багато. Проте, коли активісти зрозуміли, що нічого з того не вийде вони перейшли на інші методи впливу.
Я хочу сказати, що в будь-якому випадку ЛОДА зацікавлена, щоб громада відстоювала свої інтереси. Це добре, що є люди, які контролюють процес. Ми це схвалюємо, але це не має бути політиканство. Це мають бути факти. Якщо і справді має місце порушення, то мають бути надані факти, підтвердження і відповідні служби (екологічна інспекція, правоохоронні органи) нікому не дадуть робити щось протиправне. Львівська облдержадміністрація виступає гарантом того, що все має бути згідно чинного законодавства, в тому числі із дотриманням екологічних норм. Це, впершу чергу, є репутація Львівської ОДА. Ми обіцяли це людям, і від цього не відійдем. І тому, навіть якщо певна група людей подає сигнали про можливі загрози, ми обов’язково на них реагуємо. До того ж, це змушує інвестора тримати руку на пульсі та не розслаблюватись.
Ред.: Минулого року сміттєзвалище відвідав голова ЛОДА Олег Синютка. Наскільки я розумію на прохання депутата райради В.Паньківа. Після його відвідин, власне від депутата В.Паньківа, була зроблена заява про досягнуту домовленість у 4 млн. грн від області, які мали бути б спрямовані на міський смітник. Чи була така домовленість і чому вона не була реалізована? І на скільки я розумію кошти ЛОДА планувала виділяти лише тим містам, які погодились приймати на захоронення львівське сміття?
Н.Романчук: Минулого року з резервного фонду область отримала 50 млн. грн на впорядкування смітників на Львівщині. На ці кошти ми придбали спеціалізовану техніку, провели певні роботи. Звісно, що ця сума є незначною у порівнянні з тієї кількістю смітників, що є в межах всієї області. Тому, коли є можливість зекономити бюджетні кошти, до прикладу коли приходить порядний інвестор і вкладає свої кошти у вирішення проблеми міського сміттєзвалища, то ми завжди вітаємо та підтримуємо такі починання. Адже, у такий спосіб зекономлені бюджетні кошти ми можемо скерувати на інші проблеми Львівщини, яких є чимало. Ми зацікавлені у тому щоб заходили порядні інвестори і ми будемо максимально цьому сприяти.
Ред.: Чи є в області структури приватні або бюджетні, які вміють, знають і вже мають успішний досвід реалізації проекту з впорядкування сміттєзвалищ?
Н.Романчук: Скажу, що такого позитивного прикладу, як в Миколаєві у нас немає. Це є прецедент. Тому Львівська ОДА і запрошувала журналістів, щоб показати як працює приватний інвестор і яких позитивних результатів можна досягти. Насправді і на жодному полігоні області нічого схожого немає.
Ред.: Як Ви бачите подальшу роботу міського сміттєзвалища у Миколаєві?
Н.Романчук: В області прийнята «Стратегія поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ)» і в ній зазначені сім ключових полігонів з якими буде працювати область в найближчій перспективі. Миколаївський полігон у цей перелік не потрапляє. Тому що його експлуатаційний ресурс є обмежений. Вже у найближчій перспективі ми плануємо його рекультивувати та закрити. До безкінечності миколаївський полігон працювати не може. Паралельно ми плануємо будувати три комплекси з переробки відходів ТПВ і все сміття, яке утворюється у Львові та у Львівській області (в тому числі і сміття м.Миколаєва та Миколаївського району) буде возитися на переробку на ці комплекси. І про миколаївський полігон в скорому часі забудуть, як про явище.
Від автора: Власне на цьому можна ставити крапку. І якою б красномовною та лякливою не була риторика «активістів руху приречених» зрозуміло, що до таких дій цих активістів спонукає, на жаль, уже спотворена, банальна, людська потреба заробити на хліб щоденний… У Миколаєві є сотні підприємців, які мають великий та малий бізнес. Тільки на відміну від «активістів» вони роблять його чесно, при цьому сплачуючи високі податки. Проте, як з’ясовується є трійка осіб, які використовують місцеву громаду, як ширму, за якою приховують свої справжні наміри – нажитись.
І на завершення, я скоріше звертаюсь до цих діячів, бо знаю, що читатимуть цей матеріал. Хлопці, не намагайтесь влаштувати рейдерське захоплення, це не 90-ті роки минулого сторіччя. І не варто недооцінювати миколаївчан, бо вся ганьба, лайливі слова, образи якими ви стравлюєте миколаївчан обернеться проти вас бумерангом і так несподівано, і з такою потугою, що оговтатись ви вже не зможете. І не погрожуйте редакції розправою!
Ірина Телька