Це я намагалась з’ясувати після того, як був виявлений факт невідповідності реального волевиявлення депутатів міської ради та протоколювання голосування під час 33-ї чергової сесії Миколаївської міської ради 25 листопада.
Про що іде мова?
Так, до порядку денного було внесений проєкт рішення №22, який стосувався господарської діяльності місцевого підприємства ПАФ Дністер. Коли ж депутати визначились з голосуванням, то виявилось, що голос Мар’яна Стрипи був запротокольований як «утримався», проте сам депутат голосував “За” проходження даного рішення.
«Так, цей факт було виявлено мною та ще іншими депутатами. Розумієте, питання у тому, що ніхто з депутатів не відслідковує правильність протоколювання тих чи інших рішень. Ми ж не працівники міської ради. І не сидимо постійно у приміщенні ради, як посадовці. У нас на такі речі немає часу», – прокоментував ситуацію депутат Мар’ян Стрипа редакції.
Того дня лічильна комісія була представлена у складі двох осіб: голова лічильної комісії Войтович Юрій та Андрій Тупис. Я попросила прокоментувати А.Туписа як так сталося, що волевиявлення депутата не співпало з протоколом голосування?
«Розумієте, депутати часто виходять під час голосування, вони мігрують по залу. Коли читають прізвища і лунають відповіді буває, що не встигаєш записувати. Інша причина та, що депутати тихо відповідають».
Проєкт рішення ради – важливий документ. Не раз бувало так, що при розгляді певного питання в сесійному залі голова повертався до переголосування через те, що підрахунок був некоректним. Чи застосує це правило А.Щебель завтра, 7 грудня, на сесії – ми побачимо. Бо саме цей проєкт рішення дуже йому не подобався і він одноособово викреслив його з порядку денного, посилаючись на Регламент діяльності Миколаївської міської ради. Я переглянула цей важливий документ. Зокрема, там прописано, що порядок денний формується із рішень, які обговорили депутати колегіально. Інакше робота депутатських комісій нівелюється і немає необхідності розглядати ті чи інші депутатські пропозиції, які може одноосібно «зарубати» міський голова, виходячи лише з власної позиції. Міська рада – це не приватна організація, а колегіальний орган. Тому всі рішення і проєкти є колегіальними, особливо, якщо вони сесійні. Інакше, не було б необхідності створювати таку інституцію.
Чи був даний випадок з протоколюванням прикрою людською помилкою чи зумисним фактом – це будуть, за наявності бажання, розбирати депутати.
Втім, такі ситуації породжують питання та ставлять під сумнів правильність протоколювання інших рішень, які можуть мати суттєвий вплив на життєдіяльність громади.
Ірина Телька
