Юрій Кучер: що варто знати про туберкульоз

Що Вам відомо про туберкульоз? Ви ще і досі гада­єте, що це хвороба безхатченків або людей з нарко чи алкозалежністю? Це дуже хибне переконання!

Щороку в Україні реєструють десятки тисяч нових випадків захворювань і лише 8-10% з них — у соціаль­но-незахищених громадян. У 2019 році в Україні було зареєстровано 25 237 випадків туберкульозу (вперше зареєстрованих та рецидивів). Це на 3,5% менше, ніж у 2018 році.

За останній 2020 рік також поменшало пацієнтів з лікарсько-стійкими формами туберкульозу. Та попри позитивну динаміку з 2014 року наша країна досі вхо­дить в топ-20 держав з найвищим показником захворюваності на туберкульозу.

Про саме захворювання, симптоми, профілактику, а також як вберегтись від недуги, – дізнаємось від за­ступника директора КНП «Миколаївська міська лікар­ня», лікаря-фтизіатра Юрія Борисовича Кучера.

Кор.: Пане Юрію, для початку розкажіть, будь ла­ска, що це за хвороба, шляхи її передачі, збудники, а також симптоми інфікованої людини.

Ю. Кучер: Туберкульоз – це інфекційне бактеріаль­не захворювання, спричинене мікобактерією тубер­кульозу Mycobacterium tuberculosis, яке найчастіше вражає легені.

Основним шляхом передачі є повітряний – це вди­хання інфікованого аерозолю, який утворюється при розмові, кашлі і чханні хворого на відкриту форму ту­беркульозу. Можливим є також інфікування при вжи­ванні недостатньо оброблених продуктів харчування хворих тварин.

На початковій стадій у хворого спостерігається за­гальна слабкість; кашель, тривалістю більше 2 тижнів; втрата апетиту; субферильна температура 37.2- 37.5, яка ввечері переважно наростає, а вранці зникає. Зазначу, що характерним симптомом туберкульозу є нічне потовиділення. Можливе активне профузне потовиділення, навіть при незначному фізичному на­вантаженні. На пізніших стадіях може з’явитись дис­комфорт, біль у грудній клітці, навіть кровохаркання, збільшення лімфовузлів і тому подібне.

Є дві форми туберкульозу: чутлива і резистентна. Чутлива форма піддається лікуванню звичайними протитуберкульозними ліками, які добре переносять­ся та являються найефективнішими в цілому світі. Але є досить багато форм туберкульозу, які мають резистентність до певних туберкульозних ліків, тобто вони є не чутливими до цих медикаментів і, таким чи­ном, неефективні. Виокремлюють кілька ступенів ре­зистентного туберкульозу, залежно від того, до яких саме препаратів розвинулась нечутливість. У таких випадках лікування триватиме не 6, а 18-20 місяців.

В Україні розпочато лікування двома новітніми препаратами: Бедаквілін та Деламанід. Також змі­нені алгоритми лікування, вони дають велику надію пацієнтам, які раніше не могли лікуватись через не­можливість сформувати їм дієву схему лікування. Все залежить від стану людини, кожен випадок є індиві­дуальним і унікальним, тому тут треба підходити не­стандартно.

Кор.: Скільки часу триває лікування? Туберкульоз виліковний?

Ю. Кучер: Туберкульоз справді лікується: все зале­жить тільки від бажання хворого. Пацієнти, які є со­ціально-свідомими і прагнуть лікуватись, в більшості випадків досягають своєї мети. Вони відповідально проходять лікування та дотримуються всіх рекомен­дацій лікаря. Важливою складовою успішної бороть­би з недугою є адекватний прийом ліків.

У 2005 році було прийнято першу туберкульозну програму, основою якої було визначено контрольова­не лікування. Тобто має бути особа, яка безпосеред­ньо контролює прийом ліків пацієнтом. Переважно це медичні працівники в ДОТ-кабінеті на базі протиту­ беркульозного закладу чи кабінету, або в амбулаторії чи ФАПі за місцем проживання. Можливі варіанти ор­ганізації контролю лікування працівниками соціаль­них служб, а в рідкісних випадках – особи з оточення пацієнта. Проте із розвитком теле-відео-комунікацій, запроваджено Відео-ДОТ: пацієнт повинен кожного дня знімати коротке відео, на якому буде видно про­цес прийому ліків. Цей запис потрібно надсилати пра­цівникові, який закріплений за цим пацієнтом і, в разі своєчасного прийому ліків пацієнтом, робить відпо­відну відмітку.

Натомість особи, що ігнорують свій стан здоров’я, мають інші пріорітети в житті та не виконують реко­мендацій спеціалістів, на якомусь етапі можуть спри­чинити розвиток таких форм туберкульозу, які вже не піддаються лікуванню.

Найкоротший термін лікування туберкульозу – 6 місяців. При цьому перші 2 місяця проходить інтен­сивне лікування, а наступний етап – це підтримуююча фаза, яка триває 4 місяці. В це період набагато спро­щена схема прийому ліків, проте вона є не менш важ­ливою складовою лікування.

Кор.: Чи забезпечена Миколаївська лікарня необ­хідним обладнанням для діагностики даної хвороби?

Ю. Кучер: На даний час тривають кардинальні змі­ни в системі охорони здоров’я. Згідно перспективного плану розвитку фтизіатричної галузі в Україні, відбу­вається її концентрація, паралельно змінюються під­ходи до лікування. Стаціонарних ліжок стає менше, вони мають чіткий алгоритм заповнення, оскільки не всі пацієнти підлягають обов’язковому перебуванню в стаціонарі. Йде більший акцент на амбулаторному лікуванні.

В поліклінічному відділенні вже активно працює новий сучасний рентгенапарат. Результати обстежен­ня є цифровими і не потребують значних затрат часу для проявки, а одразу реєструються і передаються лікарям до роботи. Враховуючи ситуацію із коронаві­русом, надзвичайно актуальним є попередній запис та планування обстеження на конкретну годину, що дозволяє мінімізувати скупчення людей.

У Миколаївській лікарні знаходиться протитубеку­льозний кабінет, є лабораторія 1 рівня, де проводить­ся мікроскопія харкотиння.

Якщо є потреба, працівники протитуберкульозного кабінету, забирають мокротиння пацієнта і транспор­тують у Львів, в Центр легеневого здоров’я, з метою проведення специфічних обстежень (наприклад, куль­туральне дослідження, Джин- експерт і тому подібне). Ця лабораторія є 3-го рівня і входить в топ-3 найкра­щих в Україні. Ліки по мірі необхідності отримуємо в тому ж-таки Центрі легеневого здоров’я.

Кор.: У листопаді 2019 року уряд ухвалив закон щодо реорганізації тубдиспансерів, тобто злиття кіль­кох закладів в один, на рівні області, і як наслідок- зменшення кількості ліжкомісць. Як це вплинуло на статистику захворювання серед мешканців миколаїв­ської громади зокрема?

Ю. Кучер: Працівники районних тубзакладів були введені в штат Львівського центру легеневого здо­ров’я і тепер продовжують працювати на своїх тери­торіях, як на віддаленому робочому місці. На даний момент триває період обговорення доцільності тако­го рішення, оскільки Стрийський район є великим і один фтизіатр не в змозі самостійно вирішувати всі питання.

Наразі важко сказати щодо статистики: зменши­лась вона за рахунок того, що ми не виявляємо, чи зменшилась, через те що зараз люди налякані коро­навірусними реаліями. Ми навчилися і намагаємося носити маски, мити руки і триматися соціальної дис­танції. І це дає результати.

При цьому кількість запущених форм туберкульо­зу, поки що не є більшою, ніж це було в попередні роки.

Протягом останнього тижня збільшилась кількість хворих коронавірусом, через те, що люди розслаби­лись і почали ігнорувати елементарні міри безпеки. На фоні зростання захворюваності на ковід, збільшу­ється і кількість осіб, які потребують рентгенологічно­го обстеження.

Кор.: Чи зараз проводять планові щеплення для профілактики туберкульозу? Якщо так, то чи безпечно вакцинуватись під час пандемії коронавірусу?

Ю. Кучер: Ми активно продовжуємо вести виконан­ня календаря щеплень. Вакцинація БЦЖ проводиться у пологовому будинку дітям до 4 років.

З 4 років проводять туберкулінодіагностику і спо­стерігають за реакцією організму. В ідеалі вона спо­чатку має бути позитивною, оскільки ми перевіряємо чи є створений штучний імунітет, а впродовж наступ­них кількох років ця проба Манту повністю згасає.

Кор.: Можливо вберегтися від туберкульозу, як це зробити?

Ю. Кучер: Перш за все – піклуватись про свою імунну систему, яка є головою всього. І є загальні рекомендації: дотримання здорового способу життя, здоровий сон, збалансоване адекватне харчування в достатній кількості.

Важливою є фізична активність, оскільки вона на­пряму впливає на імунну систему.

Часто люди ігнорують прояви хвороби і списують все на хронічну втому, на недосипання. Тому при поя­ві будь- яких підозрілих симптомів раджу звертатись до лікаря. Це дуже правильна позиція самої людини, треба навчитись брати відповідальність за себе, за свої життя і здоров’я!

Загалом бажаю всім бути здоровими, врівноваже­ними та добрими один до одного. Не ігноруйте власне здоров’я, піклуйтеся про свій організм, тренуйте тіло і розум. А ще побільше позитивного мислення!

Кор.: Дуже дякую Вам за розмову та надану інфор­мацію!

Ю. Кучер: Взаємно!

Розпитувала Віта Захарова