Юрій Раделицький: «Той, хто першим стане головою Миколаївської ОТГ – я йому співчуваю, адже він зустріне гнів людей»

Одна з наймасштабніших ре­форм – реформа децентралізації, яка стартувала з 2014 року добі­гає свого завершення цьогоріч. В результаті її реалізації вже було створено понад 800 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які охопили третину території Украї­ни. Новостворені громади отри­мали більше фінансових ресур­сів, прямі відносини з державним бюджетом, та, одночасно, ширші повноваження та обов’язки.

Миколаївська ОТГ – отримає значні переваги

Міський голова Миколаєва Ан­дрій Щебель запевняє, що май­бутня Миколаївська ОТГ також виграє від реформи.

«Переконаний миколаїв­ська об’єднана громада не втратить від об’єднання в жодному разі. Як відомо, на сьогодні і миколаївська місь­ка рада, і сільські ради району не дотримують надходження від такого податку, який сут­тєво впливає на формування бюджету – це податок з до­ходів фізичних осіб (ПДФО). Як відомо, цей податок роз­щеплюється на районному, обласному рівнях та частина скеровується також до дер­жавного бюджету. Сума ко­штів, які не доотримує місце­вий бюджет, – майже 48 млн, і це лише Миколаїв.

Для порівняння зауважу, що за минулий рік бюджет Миколаєва отримав близь­ко 36 млн грн власних надхо­джень. По сільських громадах є така ж ситуації з недо­отриманням податку ПДФО».

Зауважу, що Львівська облас­на державна адміністрація у пер­спективному плані Миколаївської ОТГ передбачила надходження понад 124 млн грн власних дохо­дів нової громади!

Звісно, це достатньо великий ресурс, але водночас, і велика відповідальність правильно ви­користати його та збалансувати враховуючи велику диспропорцію запитів з боку місцевих сільських рад, які увійдуть до Миколаїв­ської ОТГ зауважує Володимир Кордіяка, голова Гонятичівської сільської ради.

««Більшість сільських рад побоюється того, що сфор­мована більшість депутатів вже у складі Миколаївської ОТГ, ймовірніше за все будуть представляти Миколаїв, а отже будуть розпоряджа­тися тим, що належить і сільським громадам: землею, фінансами. У нас, до прикла­ду, в Гонятичівській сільській раді, існує на сьогодні поділ ко­штів на душу населення. Тому у нас не виникає конфліктів ані з опозицією, ані з коаліці­єю. Оскільки всі отримують порівну. І власне ми б хотіли, щоб такий принцип був до­триманий в майбутній Ми­колаївській ОТГ. Для нас важ­ливо, щоб ті сільські ради, які розташовуватимуться на периферії майбутньої ОТГ не були полишені на самоті».

Сільські депутати – будуть у більшості

Андрій Щебель, запевняє, що перевагу матимуть якраз сільські депутати, яких в майбутній раді буде кількісна більшість перед міськими обранцями.

««Відповідно до норм чинно­го законодавства кількість обраних депутатів буде ви­значатися кількістю насе­лення. А загальна чисельність сільського населення громад є більшою ніж у Миколаєві, тож депутатів від сільрад буде більше ніж міських. Але я б хотів наголосити, що коли мова йде про майбутню Ми­колаївську ОТГ – ми говоримо про об’єднання місцевих гро­мад, а не про підпорядкування один одному. Громади об’єдна­ються на рівних правах і всі отримують відповідно рівні можливості для розвитку. І обов’язково має бути пропи­саний документ спільний для всіх громад, де всі правила гри, в тому числі щодо розпо­рядження землею чи іншими інвестиційно-привабливими ресурсами, повинні бути про­писані».

Ефективні інструменти

Ірина Кобрин, депутат та се­кретар Миколаївської міської ради каже про два ефективні ін­струменти, на її думку, які варто було б запровадити майбутнім депутатам при розподілі коштів у майбутній Миколаївській ОТГ.

««Як на мене, то важливо, щоб майбутні обранці пра­цювали в комісіях вже но­вої ради відповідно до свого профілю та знань. Тоді де­путатські комісії стануть робочими руками, а рішення, які будуть виноситись на се­сію будуть виваженими та об’єктивними. Це перше на що варто звернути увагу. І дру­ге, це створити громадський бюджет де б громада на міс­цях самостійно б вирішувала куди і на які напрямки скеро­вувати кошти. Миколаївська міська рада, як відомо, вже давно практикує такий ме­ханізм з ініціативи діючого міського голови, через дію ву­личних комітетів. Ми прихо­димо до людей, ми питаємось їх що їм потрібно, а далі ці за­пити подаємо на розгляд де­путатів. Гадаю такий принцип варто запровадити і по селам».

Депутат Дроговижської сіль­ської ради Іван Буга зауважує, що у Дроговизькій сільській раді працює ефективний розподіл коштів між населеними пунктами, які є у складі ради і який міг би стати своєрідною моделлю як працюватиме Миколаївська ОТГ.

««Як відомо до складу Дро­говизької сільської ради вхо­дить село Устя, яке є меншим населеним пунктом ніж Дро­говиж. Громада одна, але по­треби у цих сіл є різні. Але ми спільно з іншими депутата­ми окреслили спільні стра­тегічні напрямки для Дро­говижа та Устя над якими будемо працювати. Тому при розподілі коштів ми спершу виділяємо ресурс на ці стра­тегічні речі. І якщо є кошти у залишку ми ділимо їх пропор­ційно до населення».

Баланс – буде, але комусь буде і непереливки

Заступник голови Миколаїв­ської райдержадміністрації Юрій Раделицький завпеняє, що ба­ланс інтересів буде віднайдено адже Миколаїв не зможе розви­ватись без сільських рад, а селам потрібні інвестиції та належна господарка, яка сконцентрована у районному центрі. Проте, запев­няє посадовець, першому голові но­вої адміністративно-територіальної одиниці буде непереливки. Адже, крім розвиткових проєктів поста­не болюча проблема, яку обов’яз­ково слід розв’язати першочерго­во – це оптимізація освітньої та медичної мережі. Вочевидь, мір­кує посадовець, гніву людей не оминути.

««Миколаїв має усвідомити, що розвиватись без сільських рад, які увійдуть до складу ОТГ, не зможе. Адже, у селі є ресурси до прикладу як зем­ля, але там немає інвестицій. Тож це має стати завданням для міста привести той ка­пітал, який дозволить розви­вати дану територію, і тоді ПДФО буде суттєве і сільські громади не бідуватимуть.

Водночас, вже зараз треба говорити відверто про набо­лілі проблеми, яких не омину­ти. Місяць тому ми затвер­дили освітню мережу. Нара­зі, у Миколаївському районі є проблемні школи де на 1 учня ми витрачаємо 44 тисячі грн на рік. Такі цифри притаман­ні приватним школам. Водно­час, ті школи, які отримують велике фінансування демон­струють найгіршу якість по показникам надання освітніх послуг. Освітню мережу одно­значно очікує укрупнення та оптимізація, яка має здеше­вити ці послуги, але при цьо­му не втратити якості. Така сама ситуація і в медичній га­лузі району. Той, хто першим стане головою Миколаївської ОТГ – я йому співчуваю, адже він зустріне гнів людей, бо оптимізація неминуча. Буде скорочення».

Та попри ці громіздкі та склад­ні виклики децентралізацію, як процес реформування територі­ально-адміністративного устрою на місцях, вже не спинити. Ті гро­мади, які раніше утворили ОТГ, до прикладу як сусіди Миколаєва – це Розвадівська та Тростянецька, абсолютно про це не шкодують. Чи пошкодують мешканці мико­лаївського району, що увійдуть до миколаївської громади залежить тільки від них. Адже, вже цієї осе­ні, як очікується, відбудуться міс­цеві вибори на яких кожен обира­тиме і депутата від свого округу, і голову об’єднаної міської громади з центром у Миколаєві, які у по­дальшому будуть визначати рі­вень та якість життя об’єднаної громади у найближчі п’ять років.

Ірина Телька