Таке дискусійне питання постало під час засідання виконавчого комітету Миколаївської міської ради. Його ініціював член виконкому Данило Ратич.
«Ознайомлюючись з проєктами рішень, що винесені на виконком зауважив суми, які витрачаються на утримання, зокрема, бібліотечної системи в межах Миколаївської ТГ. У громаді є таке село, як скажімо Повергів, де за бібліотекою закріплено 0,5 ставки. Крім того, окремі сільські території розташовуються поруч, що дозволяє застосувавши принцип оптимізації, об’єднати декілька бібліотечних установ в одну.
Що це нам дає? Доволі значну суму економії – 820 тис грн на рік. Це кошти, які ми можемо скерувати на переоснащення частини бібліотек, що працюватимуть на Миколаївщині чи на інші соціальні проєкти».
Юрій Шпак, заступник міського голови зауважив, що вживати радикальних дій щодо бібліотечної системи міська рада не може, оскільки працівники установи підпадають під дію закону «Про культуру».
«Розформування бібліотек чи звільнення її працівників потребує відповідного погодження з Міністерством культури, якщо це заклад культури. Водночас, я б хотів зауважити, що бібліотеки, особливо у селі, є осередками, які зберігають українські традиції та проводять чимало освітніх заходів серед молоді».
За кілька останніх десятиліть світ кардинально змінився. Змінилися інтереси людей, підходи до пошуку інформації, формати її подання, сприйняття та подачі. Інтернет все глибше проникає на персоналізованому рівні і витісняє інші джерела інформації. Найбільше це відчувають бібліотеки.
«В умовах пандемії, чисельність відвідування бібліотек знижена. Крім того, не треба відкидати факту глобальної діджиталізації. Навіть у селах люди віддають перевагу отриманню інформації з мережі Інтернет», – наполягав Данило Ратич.
Зоряна Москалюк, керівник фінансового управління Миколаївської міської ради, підтримала пана Д.Ратича.
«Нам необхідно буде оптимізувати мережу бібліотечної системи. Оскільки по селам ми маємо 17 штатних одиниць, а в Миколаєві – 20,5. Це забагато і не відповідає новому територіальному поділу. Раніше централізована бібліотечна система обслуговувала великий Миколаївський район. Але певна частина населення відійшла до інших громад, а отже немає необхідності у такій розгалуженій мережі. Ми зараз приводимо у відповідність до нормативів та рекомендацій всі штати, по всіх бюджетних установах. На мою думку треба привести у відповідність і в бібліотечній системі».
Сьогодні в Україні діють 15 600 публічних бібліотек. 81% з них знаходяться в сільській місцевості, 24% увійшли до складу об’єднаних територіальних громад. Очевидний факт, що більшість з них не відповідають потребам сучасної людини та суспільства. Тож якщо не докласти зусиль і кардинально не змінити підходи до функціонування бібліотеки в громаді, то малоймовірно, що такі установи ТГ буде в стані фінансувати і надалі.
Зрозуміло, що процес трансформації бібліотек непростий, ресурсномісткий і тривалий. Та якщо мати бажання й докласти зусиль, можна створити сучасні бібліотечні простори, які зможуть скласти гідну конкуренцію світовим аналогам і зробити життя громади більш цікавим, насиченим та принести величезну користь. І таких прикладів успішних трансформацій бібліотек є чимало.
Ірина Телька
Світлини бібліотечного приміщення с.Більче
