Часто невеликі громади та міста зіштовхуються з проблемою забезпечення можливостей для розвитку молоді та її активного залучення, оскільки молодіжна політика на локальному рівні залишається поза полем зору. Тому ми вирішили поцікавитись, як справляються з цим завданням у Миколаївській громаді.
Гостем нашої рубрики «Від першої особи» стала Наталія Лешковят, головний спеціаліст сектору молоді та спорту управління освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської міської ради.
Кор.: Пані Наталю, чим вмотивоване Ваше бажання співпраці з молодими людьми? Хто ініціював запуск потужного руху учнівського міського парламенту «Лідер»?
Н. Лешковят: Ініціатором створення учнівського міського парламенту «Лідер» стала я, після зустрічі з ініціативною молоддю Миколаєва. Нами спільно було погоджено, що варто розширити дозвілля для молоді.
Перебуваючи на посаді педагога-організатора, я відвідала конференцію координаторів самоврядувань у Червонограді. Повернувшись у рідне місто, зібрала молодь учнівських самоврядувань з трьох шкіл та поділилась таким наміром. Вони підхопили ідею, об’єднались та утворили міський учнівський парламент. Він діє як гурток при Будинку дитячої та юнацької творчості у Миколаєві. Цього року святкуємо 5 років з моменту його створення.
Знаєте, я бажаю від щирого серця сприяти, в міру своїх можливостей розвитку логічних, інтелектуальних здібностей у дітей, творчому розвитку, організувати їхнє дозвілля. Також важливо для мене сприяти формуванню лідерської «я-концепції», зрощувати у них відповідальність. Але найголовніше – сприяти формуванню лідерського світогляду, навчитись користуватися засобами позитивного спілкування, ну і, звичайно, – спільно втілювати проєкти, скеровані на відродження національної української культури, відродження духовності і традицій, які ми постійно підтримуємо систематичними заходами.
Кор.: За роки довгої співпраці з молодими людьми чи можете Ви зауважити основні потреби та запити сучасної молоді? Наскільки вони мають можливість їх реалізувати тут, на локальному рівні, зокрема на теренах Миколаївщини?
Н. Лешковят: Найбільші потреби нашої молоді – це створення сприятливого середовища для їхнього життя і розвитку та зайнятості на місцях. Не секрет, що певний відсоток студентської молоді, не завжди зацікавлений працювати в селі чи у нас в місті. Доволі часто вони шукають робочі місця в області або й навіть поза межами Батьківщини. Це проблема і її потрібно вирішувати.
Наступне, спільно з міською радою, ми розробили певний алгоритм залучення молодих людей до управлінського процесу, які стосуються молодіжного руху та молодіжної політики. До прикладу, утворено Молодіжну Раду, як консультативно-дорадчий орган при Миколаївській міській раді. Це дозволить підростаючому поколінню формувати заходи та стратегічні цілі, які будуть покращувати їхнє середовище. Також це показує, що ми, дорослі, їх чуємо і на їхні рішення зважаємо. Це важливо теж.
особистостей, які стартанули з Вашої подачі?
Н. Лешковят: Будучи на посаді педагога – організатора, діти, які вийшли з учнівського самоврядування, продовжують зі мною співпрацювати і прагнуть розвивати наше місто. Це ті лідери, які колись створили осередок учнівського парламенту. Зараз вони студенти. Багато з них знайшли себе у психології, у тренерській роботі.
Кор.: Які найбільш яскраві проєкти були зреалізовані Вами та вашими вихованцями?
Н. Лешковят: Це такі потужні заходи як «Оскар», «Що, де, коли?», які ми провели на рівні області. До нас з радістю завітали регіональні команди.
Найпершим проєктом було «Євробачення», яке ми презентували у Львові і, до речі, виграли гран-прі. Це була хороша стартова сходинка для укріплення нашої лідерської сім’ї і платформи учнівського парламенту.
Позаминулого року, до дня міста, організували конференцію «Мі100 сходинок до розвитку», де брали участь і були запрошені не тільки місцеві спікери, а й навіть тренери з області, а саме викладачі та завкафедри з Львівського обласного інституту післядипломної освіти.
Такі благодійні заходи, як «Гарбузовий ліхтар» та «Fest for life» стали систематичними, під час них збирають кошти для потребуючих. Вдалось об’єднати доволі багато молоді на різних майстер класах та ярмарках.
Поки що карантинні обмеження не дозволяють проведення таких заходів, але в планах вони є.
Кор.: Чому Ви вирішили прийняти пропозицію перейти працювати з громадського сектору у сектор місцевого самоврядування?
Н. Лешковят: Це рішення є свідомим, адже я все одно залишилась організатором молоді, просто їх в мене тепер є більше. Але якщо брати до уваги мою теперішню посаду, то є можливість урізноманітнити та запровадити нові форми та формати роботи з молоддю, вибравши з них найефективніші, ті, які хоче молодь, а не ті, що є обов’язкові до виконання. Моїми основними гаслами є «Молодь не як учасник, а молодь як організатор» і «Молодь – для молоді».
Будучи координатором міського парламенту, я працювала лише з учнівським парламентом, а зараз на посаді головного спеціаліста моя мета – залучати до спільної взаємопраці не тільки учнівську, а й студентську молодь. Тобто ми працюємо, щоб створити своєрідний симбіоз учнівсько-студентської молоді, яка б могла себе реалізовувати тут, на локальному рівні, у нашій громаді.
Кор.: Які найближчі цілі Ви ставити для себе у новій роботі?
Н. Лешковят: Збільшити чисельність молоді, залученої до популяризації та утвердження здорового та безпечного життя та культури здоров’я. Посилити роботу у напрямку національно-патріотичного виховання, підвищити рівень громадянської свідомості. Забезпечити надання підтримки молоді у працевлаштуванні в міру наших можливостей.
Кор.: Що порекомендуєте громадським організаціям, які працюють у сфері роботи з молоддю?
Н. Лешковят: Кожна громадська організація має певну стратегію та алгоритм роботи, але перш за все треба любити те, що робите. Раджу знаходити більше нових форм та методів, для того щоб відкривати у дітях нові ресурси. Любити роботу, яку Ви робите, любити дітей, бути відкритими до дітей. Горіти самому і запалювати інших!
Кор.: Вдячна Вам за розмову. Успіхів у всіх починаннях!
Н. Лешковят: Дякую. Навзаєм!
Підготувала Віта Захарова
