Сучасне суспільство намагається позбутися багатьох кліше, ярликів, бореться зі стереотипами. Проте деякі з них настільки глибоко укорінились в нашій свідомості, що їх і досі сприймають як належне. Наприклад, пари, в яких дівчина ростом вища від хлопця, притягують погляди оточуючих, а іноді – навіть подиви чи насмішки.
На щастя, для справжнього кохання не існує перешкод і це доводять реальні історії.
Лілія і Святослав:
«Мій ріст – сто сімдесят сантиметрів, Святослава – приблизно сто шістдесят чотири. Разом вже – більше семи років. Ми дуже схожі характерами. Щодо нашої різниці у рості ніколи не задумувалась. Мріяла колись про високого Ален Делона, але зустріла і покохала Аль Пачіно, – сміється дівчина. – Коли знаходиш свою людину, то, як на мене, ріст не має значення. Головне те, що відчуваєш поряд із нею».
«Особисто мене абсолютно не хвилює ця різниця в рості. Весело спостерігати реакцію людей в магазинах та громадських місцях: дивляться з подивом, особливо, коли Ліля на підборах. А взагалі ми живемо у двадцять першому столітті, чого соромитись, боятись? За кохання треба боротись. Розійдетесь через «печерні» стереотипи, потім решту життя будете жаліти,- каже Святослав. –Тому моя порада тим, хто сумнівається, – любіть себе такими, як ви є, і Вас обов’язково полюблять і приймуть оточуючі».
Оксана та Михайло:
«Я вища від Михайла лише на 2 см, але, коли вдягаю підбори, різниця кидається в очі. Зізнаюсь чесно: на початку відносин думала розійтися з ним, бо ми тоді навчались в університеті і в групі кепкували з нас. Я дуже комплексувала, особливо після фрази подруги: «Ти ж тепер не зможеш каблуки вдягнути, будете смішно виглядати». Було дуже боляче, – пригадує Оксана. – Але одного дня просто подумала: ну розійдемось ми, зустріну (якщо зустріну) когось іншого, високого, але раптом я більше не зможу покохати і не буду щаслива… розумієте?»
Михайло додає: «Перш за все Ви живете для себе, а не для інших. Сімейне щастя не залежить від того, хто вищий, старший, товстіший. Це не є головним в житті. Але, на жаль, від оточення ніде не дінешся, і пересуди є, були і будуть. Навіть якщо різниця в рості буде ідеальною (на думку суспільства), то все одно знайдеться ще купа «недоліків», які будуть обговорювати. Моя бабуся завжди каже: «Ще такий сі не вродив, щоб всім людям догодив».
Віра і Тарас :
«Ми обоє ростом по 180 сантиметрів. Я висока за «жіночими стандартами», тому трохи комплексувала з цього приводу. Зі школи соромилася свого високого росту, діти сміялися з мене, давали образливі прізвиська, – розповідає Віра. – Батьки навіть водили мене до психологів, проте всі комплекси повернулись в коледжі, потім знову – вже на роботі. З Тарасом познайомились якраз там. Спочатку дружили, він мене завжди підтримував, згодом зізнались один одному в почуттях. Зараз почуваюсь комфортно, впевнено, а головне, що нас обох все влаштовує».
Тарас вважає: «Якщо ваша кохана вища за вас, то це не є проблемою, в любові немає різниці в тому, хто вищий, хто нижчий. Якщо слухати всіх підряд, то з часом станете людиною з великою кількістю комплексів».
Думка експертки:
Психологиня Уляна Кравець зауважує, що стосунки жінок і чоловіків ґрунтуються на інших засадах, але аж ніяк не на рості партнера/ партнерки. І норма- поняття індивідуальне: лише ви визначаєте, що є прийнятним для вас, а не інші люди.
Фахівці вважають, що є два основних способи руйнування стереотипів в суспільстві. Перший – це просвітництво, поширення науково-обґрунтованих знань, щоб привернути увагу людей до неусвідомлених ними, упереджених та хибних стереотипних уявлень та їхнього впливу на ставлення до себе та інших. Інший, набагато ефективніший спосіб, полягає в поширенні позитивних досвідів.
«Через те, що у нашому суспільстві є різноманітні стереотипи, які часто мають вплив на формування норми у соціумі, у багатьох пар виникають комплекси. Вони мають великий вплив на стосунки у парі та на їх розвиток у подальшому», – зазначає пані Уляна і пропонує кілька кроків для вивільнення від стереотипів, які суспільство нав’язує парам:
Перший крок – усвідомити необхідність бути «неідеальними». Потрібно перестати порівнювати вашу пару з еталонною парою.
Другий крок – навчитись приймати «неідеальність» пари. Для прийняття «неідеальності» необхідний час та тренування. Коли виникає сумнів, потрібно поставити собі питання: «Для кого це потрібно? Хто створив цей ідеальний образ пари? Чи необхідний цей образ мені?» А у відповідь сказати собі: «У нас немає необхідності в ідеальності, ми є справжніми, нам комфортно разом. Ми маємо право бути такими, як ми є».
Третій крок – визначити пріоритети. Коли вже є відчуття того, що ви маєте право бути «неідеальними» і ви можете зрозуміти, що є дійсно важливим для саме вас, а не для соціуму.
Четвертий крок – перетворити «неідеальність» пари в її особливість і гордість.
П’ятий крок – позитивне підкріплення. Усі попередні кроки повинні бути позитивно забарвлені так, щоб комплекси, нав’язані суспільством, не мали негативного впливу на розвиток стосунків у парі.
Одним із методів прояву негативної реакції в соціумі на пару, у якій жінка вища зростом, ніж чоловік, – це насмішки, образи. Як правильно реагувати на подібне:
Почуття гумору – один із перших варіантів, який допоможе вам швидше пережити неприємні моменти. Інколи можна самим посміятись, покепкувати над своєю парою;
Повне ігнорування – необхідно навчитись не слухати насмішки за допомогою умовного бар’єру, через який нічого не проникне і не зачепить вас;
Стійкість характеру – вміння продемонструвати опонентам, що образливі фрази та слова не ображають вас і що вони не в змозі вас цим принизити.
«Всі ми – люди і кожен/кожна є невіддільними від соціуму, без нього ми швидко занепадемо. Тому частково залежні від думки оточуючих. Вплив суспільства відбувається на все, це закономірно і усунути неможливо. Проте наполегливо раджу: не потрібно сліпо слідувати і повністю залежати від думки оточуючих, оскільки в результаті це приведе до формування певної залежності», – додає Уляна Михайлівна.
За результатами опитування, яке проводилось журналісткою редакції «Розділля ТБ» у Новороздільській громаді, серед 50 осіб віком від 16 до 62 років, для 42% опитуваних (21 особа) зріст партнера/ партнерки не має значення, для решти 58% (29 осіб)- важливий.
Проте, незважаючи на те, що для більшості у громаді зріст таки має значення, це не стане бар’єром для побудови щасливої сім’ї. Справжнє кохання долає всі перешкоди і є потужнішим за гендерні стереотипи!
Підготувала Віта Захарова
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
