– Мамо, я в бібліотеку!
– Гаразд. Візьми книги ще й по шкільній програмі, а не лише художні чи комікси.
Здається, що то звичні та буденні слова. Але вони не є такими для людей з інвалідністю. Сьогодні розуміння інклюзії є таким самим, як розуміння дітей індиго. Чому? А тому, що вони належать до маломобільних осіб, що потребують нашої допомоги і дещо більших зусиль та сприяння з нашого боку, щоб реалізувати свої мрії, освітні потреби та стати повноправним членом громади.
На жаль, багатьом мешканцям і надалі зручніше просто не помічати їх. Інколи доводиться чути навіть від педагогів чи медиків, та й просто пересічних людей такі вислови як «прикутий до інвалідного візка», «інклюзивна дитина», «глухонімий». Такі вирази є не лише некоректними, а й образливими. Насправді, інклюзивність – це про доступність і рівність, а саме слово інклюзія (англ. inclusion — включення, залучення) — процес збільшення залученості всіх громадян до активного соціального життя. І йдеться не лише про людей з інвалідністю.
У житті Новороздільської громади, що на Львівщині, бібліотеки набули значення, як територія розвитку, творчості, реалізації проєктів та форм діяльності, що є цікавими для кожного. Нам важливо залучити до читання книг, до культурного життя міста, до пізнання світу літератури також дітей та молодь з інвалідністю. Тому одним із видів діяльності, яку активно почала розвивати наша бібліотечна система – є взаємодія та співпраця з Громадською організацією «Центр організації дозвілля для осіб з особливими потребами «Тавор» і працівниками та вихованцями Роздільського дитячого будинку-інтернату.
Глибшому пізнанню проблем людей з інвалідністю сприяла наша участь у спільному проєкті, який провадить редакція «Миколаївські ВІСТІ» у співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Це дозволило нам виокремити потреби та продумати форми взаємного спілкування, які б враховували і емоційний стан, і фізичну спроможність таких осіб. Але наша мета залишається незмінною: сприяти соціалізації осіб з інвалідністю, їхньому творчому розвитку та створенню сприятливого середовища для рівного доступу до усіх можливостей, приділяючи особливу увагу найбільш вразливим та ізольованим групам населення нашої громади.
Адже бібліотеки відчинені для кожного. У нас немає слів неможливо, недоступно, складно.
Для кого ми це робимо?
Громадська організація «Центр організації дозвілля для осіб з особливими потребами «Тавор» об’єднала 22 осіб з інвалідністю, а в Роздільському дитячому будинку-інтернаті знаходиться 17 таких осіб.
Кожна дитина чи підліток для нас, бібліотекарів, є в полі зору та у колі користувачів, бо прагнемо аби книга була в їхніх руках і щоби бібліотека жила їхніми потребами та гомоніла їхніми голосами.
Чому ми це робимо?
Хтось може задати питання: чи це є нагальною потребою? Ми твердо переконані – так! Адже, бібліотека – це не лише книги, але й простір для розвитку і реалізації потенціалу особистості кожного з мешканців громади незалежно від їхньої спроможності. І слова вдячності від батьків та дітей, що потребують більшої уваги ніж зазвичай інші користувачі – красномовніші за будь-які слова.
Як ми це робимо?
Підготовка до зустрічі займає певний час та має особливі вимоги. Ми продумуємо кожен етап аби він мав яскраве візуальне означення. Тому на фліпчарті поступово, етап за етапом, появляються яскраві картинки, написи чи атрибути щоби кожен учасник міг розуміти що саме зараз буде відбуватися. За порадою психологів та фахівців тривалість зустрічі може бути від 20 до 30 хвилин, говорити потрібно не дуже швидко та чітко, бути відкритими і усміхатися. Ми придумали гарну форму вітання, коли діти сидять у колі, а модератор зустрічі підходить до кожного і вітається «долонями в долоні», обіймає та називає по імені кожного з них. Важливими елементом зустрічі є емблеми, що прикріплюємо всім учасникам, бо, як показує досвід, друзі з Тавору ними дуже тішаться і просять взяти собі додому на згадку.
Як це відбувається?
Перед відвідинами дітей ми обов’язково обговорюємо з адміністрацією ГО «Центр організації дозвілля для осіб з особливими потребами «Тавор» та Роздільського дитячого будинку-інтернату форму проведення запланованого заходу аби врахувати певні побажання та індивідуальні особливості дітей щодо сприйняття інформації та сторонніх осіб.
Що треба врахувати?
- Головне – заради кого ми прийшли.
- Що хочемо їм віддати?
- На який результат сподіваємося?
- Настрій кожної дитини. Часто від цього залежить ефективність спілкування, залучення до дійства та результат спілкування.
- Кожен етап заходу має мати означення на фліпчарті, бо так діти бачать що відбувається саме в цю мить.
- Кожна дитина має бути почута, задіяна та отримати щось на згадку аби принести додому чи привезти до своєї кімнати в інтернат.
Нам важливо підібрати матеріал відповідно до порад фахівців та власного досвіду щоби він був: візуальний, тактильний, доступний, яскравий, цікавий.
А як щодо книг, бо ми ж бібліотека?
Плануючи соціокультурні заходи у «Таворі» ми запрошуємо поетів «Літературного креденсу «Барви» м. Нового Роздолу. Знайомимо їх з авторами, їхньою творчістю та виданими книгами. Важливо, що і поети, як творчі особистості, мають бажання та потребу читати власні вірші для таворян та їхніх батьків і вихованці із Роздільського дитячого будинку-інтернату. Бачачи їхні очі, емоції та радісні усмішки маємо бажання знову і знову приходити та проводити такі зустрічі.
Історії успіху:
Під час проведення дружнього заходу у ГО «Тавор» на початку вересня цього року ми організували майстер-клас з вінкоплетіння, який мав назву «БібліоБарви «Осінь сплітає із дива вінки». Серед таворян є Тарас, що пересувається на кріслі колісному, бо має важку форму ДЦП. Але він є активним, усміхненим та щоразу прагне робити усе, що пропонують бібліотечні працівники під час зустрічі. Як це у нього виходить? А так як у всіх, бо поряд друзі які допоможуть щось приклеїти, намалювати, написати і т.д на фліпчарті. Тож коли відбувалася зустріч Тарас хотів долучитися до плетення вінка з польових квітів. Він намагався подавати квіти і пильно стежив аби його квітка потрапила у віночок. По завершенню хлопець попросив аби вінок приміряли усі дівчатка Тавору. Треба було бачити його щасливі очі. Розчулившись, ми так і зробили. У ці миті він був, мабуть, найщасливішою людиною у світі. Принаймні, про це свідчили його очі та посмішка, що не сходила з вуст.
Що в підсумку?
Культура є невід’ємною частиною життя, і кожна людина має право брати у ній участь, незалежно від фізичних або когнітивних обмежень. Саме культура має здатність руйнувати стереотипи щодо людей з інвалідністю та сприяє побудові інклюзивної громади, формує у нас взаємоповагу та толерантність.
На спільних проєктах ГО «Центр організації дозвілля для осіб з особливими потребами «Тавор» і КЗ «Публічні бібліотеки» Новороздільської громади ми пересвідчились, що для людей з інвалідністю культурні заходи є важливим джерелом підтримки та інструментом для реалізації власного творчого потенціалу. Бо дуже часто такі люди мають власні унікальні погляди, досвід і таланти, які можуть збагатити інших представників Новороздільської громади.
Дуже вагомий внесок та велику підтримку у розвиток інклюзії в громаді надають місцеві медіа «Миколаївські ВІСТІ-Розділля 93ФМ» та «Вісник Розділля», які охоче висвітлюють та популяризують такі наші зустрічі. Крім того, хочу зауважити, що проєкт «Ефективна інклюзія: Разом до рівних можливостей», який реалізовує редакція Миколаївські ВІСТІІ, і де бібліотечна система виступає партнером, дає можливість масштабувати цей досвід серед інших громад. Власне, це ми бачимо по великій кількості переглядів відеорепортажів та поширень інформації про таку співпрацю. А також, про такий позитивний досвід роботи ми розповідали на нещодавній зустрічі з колегами-бібліотекарами, які завітали до Нового Роздолу, щоб більше дізнатись про наш формат роботи з людьми з інвалідністю.
Галина Приріз, директор КЗ «Публічні бібліотеки» Новороздільської міської ради
та ведуча культурно-мистецьких програм на Розділля 93ФМ
Матеріал підготовлено в рамках проєктної співпраці з Української Асоціацією Медіа Бізнесу за підтримки ЮНЕСКО та фінансування народу Японії.
