Міжмуніципальне співробітництво та соціальна згуртованість – чи можна поставити між ними знак рівності? Чи варто цей формат взаємодії між громадами розглядати як ключовий інструмент у плануванні масштабних проєктів? Які успішні приклади підтверджують його ефективність та, найголовніше, реальний вплив на якість життя мешканців?
Власне, субрегіон Розділля може стати у цьому показовим. Адже, саме завдяки такій співпраці були реалізовані кілька масштабних проєктів.
Історія зародження міжмуніципального співробітництва
Спершу варто згадати кілька слів про історію зародження такого формату взаємодії. Адже потреба в об’єднанні виникла не випадково, а з цілком обґрунтованих причин. Українцям після реформи децентралізації не потрібно вигадувати велосипед – достатньо адаптувати до власних умов перевірений і ефективний механізм.
Міжмуніципальне співробітництво бере свій початок у Західній Європі. Наприкінці XIX – початку XX століття у Франції, Німеччині та Великій Британії зросла потреба в координації дій між місцевими громадами для ефективного управління комунальними послугами. Перші об’єднання муніципалітетів створювалися для спільного використання систем водопостачання, електромереж, транспорту та санітарних послуг.
Згодом ця практика поширилася в інші країни. У 1950-х роках у скандинавських країнах впровадили систему міжмуніципальних регіональних асоціацій, які займалися спільними освітніми та медичними проєктами. А в США у 1960-х роках була розроблена концепція регіональних рад урядів, що дозволяла громадам ефективно управляти ресурсами, об’єднуючи фінансові можливості та людський потенціал.
Приклади успішного міжмуніципального співробітництва: від Європи до маленьких громад на Львівщині
У Європі одним із найбільш яскравих прикладів є співпраця муніципалітетів у Нідерландах, де малі громади об’єднуються для спільного фінансування транспортних мереж та екологічних ініціатив. В Іспанії спільні муніципальні консорціуми займаються збором і переробкою відходів, що значно знижує витрати кожної окремої громади.
В Україні міжмуніципальне співробітництво почало активно розвиватися після впровадження реформи децентралізації у 2014 році. Наприклад, у Львівській області громади субрегіону “Розділля” (Миколаївська, Тростянецька, Розвадівська та Новороздільська) об’єднали зусилля для реалізації спільних проєктів у сферах освіти, охорони здоров’я та дорожньої інфраструктури. Задля цього у 2021 році голови чотирьох громад підписали відповідний Меморандум про співпрацю.
Інфраструктурний прорив: ремонт дороги між громадами
Першим великим інфраструктурним проєктом став ремонт відрізка дороги по вул. Львівська, що з’єднує Миколаївську та Тростянецьку громади й виходить на міжнародну трасу Київ-Чоп. До ремонту ця ділянка перебувала в критичному стані — водії ризикували залишитися без коліс. Водночас дорога була й залишається однією з найбільш завантажених, оскільки є важливою промисловою артерією, де рух вантажного та пасажирського транспорту не припиняється цілодобово.
Юрій Кучер, колишній головний лікар громади, у коментарі редакції зазначив, що через жахливий стан цієї дороги парамедикам доводилося змінювати маршрут і користуватися під’їзними шляхами для транспортування важких пацієнтів з Миколаєва до обласного центру. Це збільшувало час у дорозі та створювало додаткові ризики.
«До ремонту цього відрізку дороги ми змушені були шукати альтернативні маршрути. Часто це була дорога, що виводила на нерегульоване перехрестя. Це створювало додаткову небезпеку для парамедиків. Вирулити там було непросто, а найголовніше — критично хворий пацієнт проводив у дорозі більше часу, що могло мати фатальні наслідки. У наданні екстреної допомоги кожна секунда може стати вирішальною», — зазначив Юрій Кучер.
Ніхто не сумнівався в тому, що аварійний відрізок вул. Львівської потребує негайного ремонту — ані депутати Тростянецької громади, ані Миколаївської. Головною перепоною були кошти, адже йшлося про кілька мільйонів гривень. Для однієї громади це було непосильне фінансове навантаження, тож вирішили діяти разом.
Однак навіть спільних ресурсів двох громад виявилося недостатньо, щоб повністю покрити бюджет витрат. Співпраця знайшла підтримку у Львівській обласній державній адміністрації, яка долучилася до фінансування, виділивши кілька мільйонів гривень. Це дозволило провести ремонт аварійної ділянки на належному рівні.
Тепер комфортно пересуватися оновленою дорогою можуть не лише медики, а й усі водії – від власників легкових авто до пасажирських перевізників.
Володимир, водій одного з регулярних рейсових маршрутів, відзначає, що після ремонту аварійної ділянки значно зросла зручність для пасажирів:
«Раніше це була суцільна катастрофа – яма на ямі. Пасажири нарікали на тряску та дискомфорт. Тепер зовсім інша справа – дорога рівна, їхати набагато приємніше».
Оксана, підприємиця та водійка, пригадує, як раніше побоювалася цієї дороги в дощ чи пізно ввечері, адже глибокі ями часто залишали її автівку в автосервісі:
«Коли йшов дощ або поверталася пізно зі Львова, проїхати по колишній Львівській було справжнім випробуванням. У мене низький кліренс, а деякі ями нагадували кратери на Місяці. Тепер їдеш комфортно, як у цивілізованій країні».
Де двоє, там приходить і третій
Цей проєкт, можливо, став відправною точкою для інших ініціатив у сфері міжмуніципального співробітництва. Згодом до партнерства Миколаївської та Тростянецької громад приєдналася ще одна громада субрегіону Розділля – Розвадівська. У такій співпраці вони реалізували масштабний проєкт з оновлення хірургічного відділення, закупивши безтіньові лампи та сучасні операційні столи. Вартість цього проєкту також склала кілька мільйонів гривень, адже послугами лікарів Миколаївської лікарні користуються мешканці всіх трьох громад.
Міжмуніципальне співробітництво: підбиваючи підсумки
Минулого року виповнилося десять років із запровадження механізму міжмуніципального співробітництва. Підбиваючи підсумки цієї форми взаємодії між громадами, експерт із місцевого самоврядування Швейцарсько-українського проєкту DECIDE Сергій Яцковський на порталі “Децентралізація зазначив:
“Громади почали домовлятися між собою та об’єднувати ресурси. Це дозволило мешканцям отримувати якісні послуги навіть там, де їх не могли забезпечити через брак необхідної інфраструктури. Така співпраця не лише підвищила доступність послуг, а й допомогла зекономити значні кошти, які громади змогли спрямувати на власний розвиток. Наприклад, якщо в одній громаді є художня або музична школа, а в іншій – ні, то немає потреби відкривати ще одну школу з нуля. Натомість можна укласти договір про співробітництво, створити філію та оплачувати навчання лише для дітей, які її відвідують. Це суттєво скорочує витрати для однієї громади й оптимізує утримання навчального закладу для іншої. Так само й з інклюзивно-ресурсними центрами – немає необхідності відкривати їх у кожній громаді, адже громади можуть об’єднати зусилля, створивши один центр, що обслуговуватиме кілька територій. Сьогодні більшість громад усвідомили переваги міжмуніципального співробітництва й перестали боятися укладати відповідні договори”.
Ефективність такої співпраці відзначили й народні депутати, що стало підґрунтям для розробки законопроєкту про внесення змін до Закону «Про співробітництво територіальних громад». Документ передбачає спрощення процедури укладання договорів, щоб ще більше стимулювати громади до спільної реалізації важливих інфраструктурних проєктів.
Транскордонне співробітництво – наступний крок
Поки одні громади України ще лише знайомляться з механізмами міжмуніципального співробітництва, інші вже вийшли на новий рівень – транскордонне співробітництво. Його суть полягає в тому, що частину фінансування проєктів забезпечують місцеві громади, а значну частину витрат покривають міжнародні донори, зокрема Європейський Союз. Чи вигідно це? Якщо ви подорожували сусідньою Польщею, то могли помітити, що значна частина промислової інфраструктури – від автобанів до сучасних підприємств, очищення річок та впорядкування територій – є результатом транскордонних проєктів про що свідчать дорожні інформаційні банери. Польські гміни, що є аналогами наших громад, активно укладали угоди про міжнародне співробітництво, що допомогло країні стрімко розвинути свою інфраструктуру.
Що заважає українським громадам рухатися в тому ж напрямку? Власне, нічого. Це вже не нова практика для нас. Проте на місцях іноді бракує розуміння або підтримки таких ініціатив – як серед муніципалітетів, так і серед мешканців. Демократія дає право вибору: не хочете – не співпрацюйте, але якщо наважитеся, отримаєте потужні можливості для розвитку.
До речі, у квітні Верховна Рада ухвалила Закон «Про міжнародне територіальне співробітництво України», який визначає правові, економічні та організаційні засади співпраці між регіонами та територіями, відкриваючи нові перспективи для місцевих громад.
Ірина Телька
Матеріал підготовлено в рамках «Проект «Посилення стійкості медіа в Україні». Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
Improving Media Resilience in Ukraine Project. Implemented by Fondation Hirondelle (Switzerland) and IRMI, Institute for Regional Media and Information (Ukraine). Funded by Swiss Solidarity.
