Торг доречний? Як «активісти» виторговували собі «посади та бізнес»

Коли бажання влади та грошей переростають в жадобу, то цей некон­трольований процес спричиняє неми­нучу приреченість. З цією тезою важ­ко не погодитись, бо людська історія розвитку від маленького містечка до великих імперій завжди засвідчувала її правдивість, як аксіому. Та найбіль­ша небезпека у цій ситуації криється ще й тому, що ті, хто інфіковані цим вірусом моральної деградації, задля своїх примітивних, корисних цілей ви­користовують людей, як розмінну мо­нету, розповідаючи про несусвітні апо­каліптичні сценарії розвитку на кшталт: нас отруюють, ми змушені будемо виї­хати всі з Миколаєва, всі помремо від раку, нас засипають сміттям і так далі, і тому подібне. І такі байки, час від часу, генерує одна і та ж сама група людей, у своєму незмінному складі. Тільки, на щастя, довірливих слухачів у них з два десятка та й ті розпорошуються. Бо природа людини є такою, що не­гативну інформацію наш мозок може сприймати лише до певної міри. Далі він просто блокує негатив і абсолютно чітко вирізняє фарс.

Особисто я шокована тим, як група «діячів-активістів» оцінює освіченість миколаївсь­кої громади? Миколаїв – місто промислове, і більшість людей має відповідну інженерну-тех­нічну освіту. Багато хто чудо­во розуміється на складних виробничих процесах функ­ціонування промислових май­данчиків таких як до прикладу кар’єр чи виробництво склад­них мінеральних добрив, це­менту тощо. То невже можна вважати, що люди будуть віри­ти казкам про 24 га сміття і «сміттєвий Армагедон»?! Яки­ми ницими мають бути спону­кання людини, що роз’їджає вулицями міста і горлопанить у мікрофон такі небилиці?! Втім, щось таки мотивує групу людей з кількох осіб до таких фатальних кроків – це факт. Що саме – для себе я з’ясува­ла після інтерв’ю з керівником департаменту розвитку та екс­плуатації ЖКГ Львівської обл­держадміністрації (ЛОДА) На­зарієм Романчуком. Пропоную кожному зробити відповідні висновки.

Відразу зауважу, що піс­ля отримання інтерв’ю у пана Н. Романчука, я звернулась за коментарем до активістів, так би мовити «руху прире­чених». Вимушена шукати бодай якісь епітети для трій­ки осіб, щоб принаймні якось їх ідентифікувати. Адже, свої дії вони вчиняють не від імені громадської організації, чи до прикладу якогось благодій­ного фонду захисту довкілля, чи певної установи. У своїх особистісних протестах вони представляють виключно са­мих себе. Поки що, редакція ще не отримала відповіді на низку поставлених питань. Перебуваємо в режимі очіку­вання. Наразі, пропоную чита­чам ознайомитись зі стислим викладом інтерв’ю, яке пого­дився надати редакції керів­ник департаменту розвитку та експлуатації ЖКГ Львівської облдержадміністрації (ЛОДА) Назарій Романчук.

Ред.: Пане Назарій, як Ви оцінюєте ситуацію з вирі­шенням сміттєвого питан­ня у Миколаєві та яка Ваша позиція щодо діяльності групи осіб, які роз’їжджа­ють вулицями міста та закликають блокувати до­рогу, щоб у такий спосіб висловити їхнє, особисте невдоволення реалізацією проекту впорядкування міського смітника?

Н.Романчук: Питання сміт­тя і все, що з ним пов’язано має бути абсолютно питанням господарки. Коли воно стає питанням політики то ні про який конструктив неможливо говорити. Відбувається пере­кручування фактів, щоб збу­рити людей і відповідно заро­бити на цьому певні політичні дивіденди.

Мені, особисто, дуже подо­бається підхід до вирішення сміттєвого питання у місті Ми­колаєві чи у Самборі де міс­цева влада адекватно оцінює свої можливості і розуміє, що цю проблему не можна лиша­ти осторонь. Міський голова Миколаєва Андрій Щебель підійшов до цього питання, як господарник.

Коли Львівська облдер­жадміністрація взяла на себе повноваження щодо контролю ситуації з вивезенням твердих побутових відходів (ТПВ) ми, спільно з екологічною інспек­цією та фахівцями, об’їздили всі полігони області, у тому числі і миколаївський, з метою оцінки їхньої потужності та оцінки ситуації щодо кризово­го стану. І я пам’ятаю, що місь­кий смітник в урочищі «Гроби» у 2017 році був вщент, до са­мого в’їзду на його територію, засипаний сміттям так, що жодна місцева машина не мог­ла туди заїхати, але сьогодні миколаївці мають один з най­кращих полігонів в області.

Ред.: Чи допускаєте Ви, що сьогоднішня ситуація в Миколаєві (маю на увазі діяльність окремих діячів, які називають себе ак­тивістами) є політичною маніпуляцією чи заграван­ням з місцевою громадою?

Н.Романчук: Я мав мож­ливість довший час спілкува­тись з тими активістами, які сьогодні так яро відстоюють екологічну проблему. Я пре­красно пам’ятаю, коли ці ак­тивісти неодноразово прихо­дили сюди (ред.: до Львівської облдержадміністрації) зі свої­ми пропозиціями. До прикладу, вони пропонували, що сміття зі Львова може приймати ко­мунальне підприємство, яке було утворено Миколаївською райрадою восени 2017 року. Сміття – це є ресурс на якому можна заробляти, і це є гро­ші. І ця група активістів дуже хотіла активно цим займатись. Всім зрозуміло для чого це ро­билось. Вони відчули, що на цьому можна заробити тому тим і переймались. Сьогод­ні вони бачать, що ситуація на смітнику різко змінилась в кращу сторону: є контроль за вивезенням ТПВ, йде впо­рядкування, ситуація контро­люється, тому все що вони можуть робити це перекручу­вати факти, або спиратися на законодавство яке сьогодні не працює, на жаль.

Ред.: Чи могли б Ви уточ­нити про які домовленості і ще йшла мова?

Н. Романчук: Знаєте, з їх­нього боку була проста про­позиція: не будемо заважати приймати сміття, розблокуємо полігон (бо тоді, у 2017 році, відбувалось власне його бло­кування). Вони хотіли посади в районній адміністрації, і як я вже сказав вони хотіли прий­мати львівське сміття через утворене райрадою комуналь­не підприємство. Розмов було багато. Проте, коли активісти зрозуміли, що нічого з того не вийде вони перейшли на інші методи впливу.

Я хочу сказати, що в будь-я­кому випадку ЛОДА зацікавле­на, щоб громада відстоювала свої інтереси. Це добре, що є люди, які контролюють про­цес. Ми це схвалюємо, але це не має бути політиканство. Це мають бути факти. Якщо і справді має місце порушення, то мають бути надані факти, підтвердження і відповідні служби (екологічна інспекція, правоохоронні органи) нікому не дадуть робити щось проти­правне. Львівська облдержад­міністрація виступає гарантом того, що все має бути згідно чинного законодавства, в тому числі із дотриманням екологіч­них норм. Це, впершу чергу, є репутація Львівської ОДА. Ми обіцяли це людям, і від цього не відійдем. І тому, навіть якщо певна група людей подає сиг­нали про можливі загрози, ми обов’язково на них реагуємо. До того ж, це змушує інвесто­ра тримати руку на пульсі та не розслаблюватись.

Ред.: Минулого року сміттєзвалище відвідав голова ЛОДА Олег Синют­ка. Наскільки я розумію на прохання депутата райра­ди В.Паньківа. Після його відвідин, власне від депу­тата В.Паньківа, була зро­блена заява про досягну­ту домовленість у 4 млн. грн від області, які мали бути б спрямовані на місь­кий смітник. Чи була така домовленість і чому вона не була реалізована? І на скільки я розумію кошти ЛОДА планувала виділяти лише тим містам, які пого­дились приймати на захо­ронення львівське сміття?

Н.Романчук: Минулого року з резервного фонду об­ласть отримала 50 млн. грн на впорядкування смітників на Львівщині. На ці кошти ми придбали спеціалізовану тех­ніку, провели певні роботи. Звісно, що ця сума є незнач­ною у порівнянні з тієї кількі­стю смітників, що є в межах всієї області. Тому, коли є можливість зекономити бюд­жетні кошти, до прикладу коли приходить порядний ін­вестор і вкладає свої кошти у вирішення проблеми міського сміттєзвалища, то ми завжди вітаємо та підтримуємо такі починання. Адже, у такий спосіб зекономлені бюджетні кошти ми можемо скерувати на інші проблеми Львівщини, яких є чимало. Ми зацікавлені у тому щоб заходили порядні інвестори і ми будемо макси­мально цьому сприяти.

Ред.: Чи є в області структури приватні або бюджетні, які вміють, зна­ють і вже мають успішний досвід реалізації проекту з впорядкування сміттєзва­лищ?

Н.Романчук: Скажу, що такого позитивного прикладу, як в Миколаєві у нас немає. Це є прецедент. Тому Львівсь­ка ОДА і запрошувала жур­налістів, щоб показати як пра­цює приватний інвестор і яких позитивних результатів можна досягти. Насправді і на жодно­му полігоні області нічого схо­жого немає.

Ред.: Як Ви бачите по­дальшу роботу міського сміттєзвалища у Мико­лаєві?

Н.Романчук: В області прийнята «Стратегія повод­ження з твердими побутовими відходами (ТПВ)» і в ній зазна­чені сім ключових полігонів з якими буде працювати область в найближчій перспективі. Ми­колаївський полігон у цей пе­релік не потрапляє. Тому що його експлуатаційний ресурс є обмежений. Вже у найближчій перспективі ми плануємо його рекультивувати та закрити. До безкінечності миколаївський полігон працювати не може. Паралельно ми плануємо бу­дувати три комплекси з пере­робки відходів ТПВ і все сміт­тя, яке утворюється у Львові та у Львівській області (в тому числі і сміття м.Миколаєва та Миколаївського району) буде возитися на переробку на ці комплекси. І про миколаївсь­кий полігон в скорому часі за­будуть, як про явище.

Від автора: Власне на цьому можна ставити крап­ку. І якою б красномовною та лякливою не була риторика «активістів руху приречених» зрозуміло, що до таких дій цих активістів спонукає, на жаль, уже спотворена, банальна, людська потреба заробити на хліб щоденний… У Миколаєві є сотні підприємців, які мають великий та малий бізнес. Тіль­ки на відміну від «активістів» вони роблять його чесно, при цьому сплачуючи високі по­датки. Проте, як з’ясовується є трійка осіб, які використову­ють місцеву громаду, як шир­му, за якою приховують свої справжні наміри – нажитись.

І на завершення, я скорі­ше звертаюсь до цих діячів, бо знаю, що читатимуть цей матеріал. Хлопці, не намагай­тесь влаштувати рейдерське захоплення, це не 90-ті роки минулого сторіччя. І не варто недооцінювати миколаївчан, бо вся ганьба, лайливі слова, образи якими ви стравлюєте миколаївчан обернеться про­ти вас бумерангом і так нес­подівано, і з такою потугою, що оговтатись ви вже не змо­жете. І не погрожуйте редакції розправою!

Ірина Телька