Чи варто громадським інституціям сьогодні об’єднуватись? Так, зауважують керівники ГО, бо спільна діяльність дає змогу підвищити ефективність роботи організацій, оскільки ресурси, ідеї й досвід тепер працюють на велику спільноту, яка між собою чітко співпрацює.
Приміром, у Миколаївській громаді не так давно була започаткована ініціатива співпраці ГО, що працюють з людьми з ментальними порушеннями. Нещодавно до них долучилась і КУ «Будинок підтриманого проживання», який став прихистком для ВПО з інвалідністю.
Подробиці у сюжеті
Після 2022 року громадянське суспільство України почало переживати стрімку трансформацію – до мережування. За даними Індексу сталості організацій громадянського суспільства (CSOSI), який щорічно проводить Український центр незалежних політичних досліджень, зростання кількості гуртування локальних ініціатив протікає на фоні виснаження ресурсів і вигорання серед активістів. Умови війни змусили ГО шукати нові формати взаємодії, і саме тому об’єднання стало природною відповіддю на виклики часу.
Цю ж думку підтверджує інше дослідження, проведене кількома роками раніше, 2023-2024 роках, Національним інститутом стратегічних досліджень (НІСД). У своїй роботі експерти зазначають, що ГО значно активізували мережування і спільні формати діяльності як реакція на виклики воєнного стану.
Крім того, як зазначає дослідник Ярослав Сергівець у статті «Аналіз розвитку громадянського суспільства України в умовах воєнного стану» (2025), одним із ключових викликів сьогодні є нестача людського ресурсу та професійне вигорання. Саме об’єднання ГО дозволяє долати ці проблеми через взаємопідтримку та розподіл завдань.
Тобто, де раніше була конкуренція, сьогодні працює кооперація. За словами очільників громадського сектору така співпраця допомагає зробити діяльність організацій у громадах кращою та ефективнішою, зокрема і на Львівщині. «Об’єднання дозволяє нам не просто працювати кожному окремо, а створювати систему підтримки одне для одного, що особливо важливо у ветеранському середовищі. Водночас ми бачимо, що доступність психологічної, юридичної підтримки, питання соціалізації стають спільним фронтом боротьби»- говорить Олена Живко, голова громадської організації «Об’єднання Добровольців» Львівщини. Вона додає, що саме завдяки спільній роботі вони зуміли отримати фінансову підтримку від Українського ветеранського фонду, що значно розширило їхні можливості допомагати ветеранам та їхнім родинам.
Здається силу синенергії зрозуміли не лише ГО, але й сектор місцевого самоврядування. Яскраве тому свідчення утворення громадського об’єднання Львівська агломерація, до складу якої увійшов Львів та 9 навколишніх громад. За словами виконавчого директора організації Романа Кізими, така співпраця націлена на розв’язання спільних проблем суміжних громад. Також на залучення грантів, бо грантові фонди охочіше працюють з об’єднаннями.
Реальні приклади співпраці громадських організацій з різними структурами демонструють, що партнерство може бути не лише ефективним, а й економічно вигідним. Нижче наведено три конкретні кейси, де взаємодія між ГО, владою та бізнесом принесла помітну економію часу, ресурсів і коштів.
1.Телемедицина в сільській місцевості
Впровадження телемедичних консультацій за ініціативою громадських організацій і медиків дозволило суттєво скоротити витрати на поїздки до лікарень і час очікування медичної допомоги. Це підвищило якість послуг і ефективність охорони здоров’я в регіонах із поганою транспортною доступністю.
2.Проєкт Smart City у Києві
Використання аналітики великих даних від мобільних операторів і камер відеоспостереження допомогло оптимізувати транспортні маршрути. Це призвело до зменшення часів поїздок на громадському транспорті і знизило витрати на перевезення, а також навантаження на міську інфраструктуру. Відкритий бюджет допоміг виявити аномалії у витратах міста, що підвищило прозорість і зекономило кошти платників податків.
3.Об’єднання волонтерських організацій
Об’єднання волонтерських організацій дозволило забезпечити швидку логістику і передачу гуманітарної допомоги військовим і переселенцям. Спільна робота зменшила подвоєння витрат і час доставлення, бо координовані зусилля уникали дублювання і надмірного адміністрування.
Варто зауважити, що на Львівщині діє Регіональна програма сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства на 2021–2025 роки. Її реалізує Львівська обласна військова адміністрація. Програма передбачає фінансову та організаційну підтримку громадських ініціатив, а також створення умов для співпраці між владою, бізнесом і громадським сектором. Фактично вона є «парасолькою» для розвитку партнерських і коопераційних проєктів, стимулюючи об’єднання громадських організацій у спільні ініціативи.
Тенденції до об’єднання зосереджуються не лише на рівні столиці чи області.
Позитивні зміни стають помітні і на рівні районів. Ветеранські організації, які раніше діяли ізольовано, об’єдналися у мережі співпраці, створюючи сильний кістяк підтримки. Наприклад, у Львівській області діють такі успішні ініціативи, як ГО «Юридична сотня» (надає юридичну допомогу ветеранам), «Veteran Hub» (консультації, працевлаштування), «Фенікс» (реабілітація та соціалізація), які разом координують свою діяльність та обмінюються ресурсами. У великих містах, як Львів, неперервна підтримка і психологічна допомога вже доступна, але в маленьких громадах – наразі ще є проблема.
Об’єднуються не лише ветеранські організації, а й різнопрофільні громадські об’єднання, що працюють із молоддю, жінками, дітьми та людям з інвалідністю. Колективна робота відкриває доступ до більшого фінансування, посилює громадянську активність і, що найголовніше, формує середовище, яке підтримує кожного його учасника.
Ірина Телька
«Проект «Посилення стійкості медіа в Україні». Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
