Меморіальний музей-садиба Івана Самотоса був відкритий у 2023 році у селі Устя Стрийського району, до 90-річчя від дня народження скульптора. Цей унікальний культурний простір об’єднує творчість двох поколінь: поряд із роботами Івана Самотоса представлені твори його сина Тараса, що підкреслює мистецьку спадковість у родині.
За словами завідуючої музею Світлани Миколаївни Заблоцької, задум створити музей з’явився ще за життя Івана Самотоса. Скульптор прагнув, щоб його рідний дім став місцем, де зберігатиметься та популяризуватиметься його творчість. Після його смерті ініціативу втілення цієї ідеї взяла на себе родина митця — дружина Оксана та донька Наталя. Вони прагнули зберегти пам’ять про нього, показати глибину його мистецької творчості. Миколаївська міська рада підтримала цю ініціативу, забезпечивши необхідну організаційну допомогу. Вагомий внесок зробили й місцеві жителі, які активно долучилися до облаштування музею, розуміючи важливість цього проєкту для громади.
Світлана Миколаївна також розповіла, що збір експонатів для музею не був легким завданням. Більшість робіт митця зберігалися у приватних колекціях або у фондах музеїв. Родина митця доклала значних зусиль, щоб зібрати твори, які можна було виставити для відвідувачів. Крім того, зберегти автентичний вигляд будинку, відновити його інтер’єр і зібрати особисті речі Самотоса вимагало значної організаційної роботи. Проте всі ці труднощі були подолані завдяки спільній роботі родини, громади та меценатів.
Садиба Івана Самотоса, розташована в мальовничій околиці села Устя, виглядає як класична українська хата з дерев’яними елементами, характерними для Західної України. Великі вікна та відкритий простір підкреслюють природну красу оточуючого середовища, яке також надихало митця на створення його робіт. Територія навколо будинку обнесена садом та зеленими насадженнями, що додає затишку та гармонії цьому місцю.
Внутрішнє оздоблення садиби також зберігає багато елементів, які були тут за часів життя скульптура. Кімнати оформлені в традиційному українському стилі, з дерев’яними меблями, народними візерунками та предметами побуту, характерними для того часу.
Пам’ятник Тарасові Шевченку. с.Устя, Львівська область. Скульптор: Іван Самотос. Фото: Офіційна сторінка Меморіального музею Івана Самотоса у Facebook
Іван Самотос народився 1933 року. У 1950-1960-х роках він переїхав до Львова, де вступив до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Після здобуття освіти він залишився жити і працювати у Львові. Це місто стало для нього місцем професійного зростання.
Іван Самотос працював в різних жанрах скульптури — від портретів і пам’ятників до декоративної пластики. Пам’ятник В’ячеславу Чорноволу, що розташований у Львові – це його праця.
В середині 1980-х років він переїхав до столиці, де брав участь у великих державних проєктах. Упродовж цього періоду він працював у столичних художніх майстернях і співпрацював з різними інститутами, де продовжував розвивати свою творчу діяльність. Іван Самотос також мав досвід роботи за кордоном, де представляв українське мистецтво на міжнародних виставках.
Повернення до рідного села Устя стало для Самотоса важливим етапом його життя. Відбулось це у 2008 році, коли йому виповнилося 75 років. Він навідувався до батьківської хати, щоб зануритися в атмосферу, яка йому була близька з дитинства.
У цій статті я хочу згадати і про сина пана Івана – Тараса Самотоса. Незважаючи на передчасну смерть, його внесок у розвиток українського мистецтва є вагомим. Тарас також відомий як художник, чиї картини та графічні роботи стали важливою частиною його творчого портфоліо. Здобув освіту в Львівському національному академічному художньому університеті, а його творчість зазнала еволюції від класичних підходів до експериментальних технік. Митець відомий своєю здатністю поєднувати традиційні мотиви з абстракцією, створюючи живопис, який відображає глибоке розуміння культурних і національних тем.
Серед експонатів музею зберігаються і незавершені роботи Тараса, його фарби, олівці, інструменти та інші матеріали, які відображають його процес роботи. Ці речі допомагають відвідувачам побачити, як працював митець, а також відчутно наблизити їх до його творчого світу.
Меморіальний музей-садиба Івана Самотоса є не лише місцем збереження творчої спадщини видатного скульптора та його сина, але й осередком культури, що поєднує минуле і сучасність. Це місце, де оживає історія через мистецтво, де традиції зустрічаються з інноваціями, а пам’ять про творчі здобутки родини Самотосів стає джерелом натхнення для майбутніх поколінь.
Лілія Возна
студентка 4 курсу кафедри журналістики ІППО Львівської політехніки
