Пані Марії тридцять п’ять. Вона звичайна українська мама, для якої кожен день- це марафон без фінішу. Двоє дітей: восьмирічний Андрійко, школяр із футбольними тренуваннями та домашніми завданнями, і чотирирічна Софійка допитлива, усміхнена й трохи непосидюча. Марія не працює: двоє малюків потребують постійної уваги. Вона готує, прибирає, допомагає старшому з уроками, водить його на секції й цілодобово пильнує молодшу доньку. У цій щоденній круговерті знайти бодай кілька хвилин тиші для -справжня розкіш. Як і багато сучасних мам, Марія має свого «маленького рятівника» -телефон із YouTube.
«Я не хочу, щоб вона цілий день дивилася мультики, -каже Марія. – Але коли треба приготувати обід, прибрати або просто перевести подих, я вмикаю їй улюблені мультфільми. І тоді в хаті хоча б на пів години стає спокійно».
- Софійка обожнює мультфільми про звірят, яскраві історії, де всі дружать і співають. Вона сміється, повторює фрази героїв, намагається танцювати під музику. Для неї це -гра й світ фантазії. Для Марії – можливість встигнути жити. Та іноді наша героїня помічає тривожні сигнали: після кількох годин із телефоном донька стає дратівливою, не хоче йти гуляти, менше говорить.
«Буває страшно, – зізнається Марія. -Вона кричить і вимагає телефон. Я розумію, що йти в неї на поводу це неправильно. Але чесно не знаю, як інакше викроїти час для хатніх справ. Уже мовчу про себе».
Цифри, які змушують замислитися
Ця історія не поодинока. Rakuten Viber цьогоріч опублікував результати масштабного опитування щодо використання гаджетів дітьми в Україні. У дослідженні взяли участь понад 29 тисяч користувачів.
12% батьків купують перший персональний гаджет дитині до п’яти років;
47% — у віці 6–7 років;
19% — у 8–9 років;
22% відкладають покупку до 10+ років;
Психологиня Василина Кісіль застерігає: раннє й неконтрольоване занурення дітей у соцмережі може формувати викривлене сприйняття світу.
«Контент у соцмережах значно швидший, ніж здатність дитини критично його осмислити. Окрім корисних матеріалів, там є агресивний, маніпулятивний і часто російськомовний контент. Для маленької дитини це може мати небажані наслідки».
Тривожну статистику наводить і Центр громадського здоров’я МОЗ. За останнє десятиліття кількість дітей і підлітків із проблемами психічного здоров’я зросла.
2024 рік: діти 0–14 років — 105 280 осіб, підлітки 15–17 років — 25 654 особи. Якщо порівнювати з 2022 роком, то ці показники були на 17% нижчими.
Багато експертів пов’язують цю динаміку з активним використанням соціальних мереж. У 2023 році офіс генерального хірурга США публічно заявив: доказів шкоди соцмереж для підлітків стає дедалі більше. Він навіть запропонував запровадити попереджувальні написи на платформах за аналогією з пачками цигарок. Цю позицію підтримала Американська психологічна асоціація.
Цікавий факт
Австралія стала першою країною у світі, яка на законодавчому рівні заборонила використання соціальних мереж дітям і підліткам до 16 років. З 10 грудня, цьогоріч, платформи на кшталт TikTok, Instagram, Facebook, YouTube, Snapchat та X зобов’язані видаляти акаунти користувачів цього віку та не дозволяти нову реєстрацію. За порушення — штрафи для соцплатформ до 49,5 мільйона доларів.
Уряд Австралії пояснює цей крок турботою про психічне здоров’я молоді, зокрема через ризики онлайн-насильства, кібербулінгу, залежності та шкідливого контенту. Відтворити такий досвід розмірковують Малайзія, Данія та Норвегія.
Український контекст
Цікаво, чи готове до такого рішення українське суспільство? Питання контроверсійне. Адже реальність невтішна: 87,7% українських дітей і підлітків регулярно користуються соцмережами, а 75% проводять онлайн понад три години щодня. У топі — YouTube, Telegram, TikTok та Instagram.
Для покоління, яке дорослішає під час війни, цифровий простір став не просто розвагою, а паралельною реальністю зі своїми правилами, ризиками й впливом на емоційний стан, самооцінку та увагу.
За фасадом «зв’язку зі світом» часто ховаються небезпеки: шахрайство, булінг, сексуалізоване насильство. Анонімність, алгоритми та відсутність критичного мислення у дітей створюють ґрунт для маніпуляцій, наслідки яких можуть відгукуватися роками.
- Медіаекспертка Ольга Гужва переконана: «Потрібна системна відповідь: цифрова освіта для дітей і батьків, відповідальність платформ і чітка державна політика. Соцмережі це інструмент. Без правил і меж він перетворюється на зону ризику. Захист дитинства в онлайні сьогодні -це інвестиція в психічне здоров’я суспільства завтра».
Чи справді соцмережі — зло?
Психологиня Василина Кісіль наголошує: соцмережі можуть бути й ресурсом. Вони відкривають доступ до знань, творчості та підтримки, але за умови медіаграмотності і не лише дітей, але й батьків також.
Іноді саме соцмережі стають каналом порятунку. Нещодавно 14-річна дівчинка із Закарпаття звернулася через соцмережі по допомогу до представника Уповноваженого з прав людини. Її історія -про злидні, відсутність базових умов і соціальної підтримки -збурила суспільство та змусила владу реагувати. Цей випадок показує: у кризових ситуаціях онлайн-простір може бути не пасткою, а єдиним способом бути почутою.
Це підтверджують і міжнародні дослідження. За даними Pew Research Center, для багатьох підлітків соцмережі виконують важливу соціальну функцію.
- 58% підлітків відчувають у соцмережах прийняття
• 67% мають там підтримку
• 71% використовують їх для творчості
• 80% краще підтримують контакт із друзями
Як знайти баланс: 5 порад батькам від фахівців Центру громадського здоров’я
- Визначте правила доступу до гаджетів завчасно
- Прибирайте телефони перед сном
- Будуйте довіру, а не контроль
- Говоріть про контент без осуду
- Подавайте власний приклад
Фінал із надією
Попереду різдвяно-новорічні свята. Отже, є можливість сім’ї більше часу провести разом. І тут є два варіанти. Перший – можна розійтися по кімнатах із телефонами і зануритись кожен самостійно у свій віртуальний світ. А можна створити спільні спогади. Як це роблять, наприклад, родини АФ клубу «Розділля», де батьки й діти разом грають у футбол.
«Футбол + сім’я = ідеальний день. Для нас важливо не лише розвивати спорт, а створювати моменти, які зближують»,— кажуть у клубі.
Можливо, саме в таких простих речах, спільному часі, розмовах і живих емоціях і є той баланс, якого так бракує у світі екранів.
- Світлина АФ Розділля
Ірина Телька
«Проект «Посилення стійкості медіа в Україні». Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
