Війна багато забирає. Але ми можемо багато і повернути — гідність, сенс, здоров’я, віру. Саме це сьогодні робить Стрийщина: перетворює слово «ветеран» із важкої тіні на живу, дієву спільноту.
Станом на 2025 рік, загалом у нашій області, вже є понад 64 тисячі офіційно зареєстрованих ветеранів і ветеранок. І потенційно ця цифра може зрости в рази. Але мова не про кількість. Мова про людей, які віддали найцінніше і мають повне право не просто вижити, а жити.
За даними пресслужби ЛОВА, на початок 2025 року передбачено 63 млн грн на реабілітацію ветеранів та захисників, ще 50 млн грн — на соціальну підтримку. Максим Козицький, голова ОВА, під час обговорення ветеранської Стратегії до 2030 року зазначив: «Ветеранська політика має бути наскрізною. Неважливо, де живе ветеран – він має отримувати однаково якісні послуги та доступ до благ».
Реінтеграція ветеранів Стрийщини
Громади Стрийського району активно включились у питання реабілітації ветеранів. Так, цьогоріч, упродовж літа триває активний відпочинок на мальовничих схилах Дністра. Сплав-квест від турклубу «Манівці» — це яскравий приклад реабілітації через пригоди: комплекс заходів, що одночасно розвивають тіло, зміцнюють дух, зосереджені на взаємоповазі і підтримці. Такі програми не просто дарують емоції, а змінюють життя — ветерани відчувають, що вони не самотні, що їхнє місце в активній громаді — на хвилях, у команді, у спільній силі.
Подробиці у відеорепортажі
Соціалізація ветеранів — це не просто “додаткова опція” після служби. Це критично важливий етап, без якого навіть найкраща медична реабілітація може виявитися недостатньою. Крім того, громада втрачає активного мешканця. Адже, багато ветеранів стикаються з ПТСР, тривогою, втратою сенсу, нездатністю «вписатись» у мирне життя. Без програми адаптації та соціальної інтеграції — це шлях до ізоляції, депресії, часто алкоголізму або суїциду.
Сергій Тітаренко, ветеран, психолог, керівник абілітаційного процесу в Lviv Habilitation Center коментуючи таку ситуацію зауважив: «95–96 % людей, які отримали поранення у війні, мають ті чи інші психотравми… Якщо є ветерани, яким важко адаптуватись, коли війна “не відпускає” … разом будемо руйнувати стереотипи суспільства … щоб наше життя не стояло на паузі, а знову було наповнене змістом».
світлини клікабельні
Ветеранство це не про минуле. Це частина нашого майбутнього. І вона має бути належної якості де медична допомога — доступна, спорт — відкритий, туризм — адаптований, психологія — підтримана, а держава — поруч. І немає значення чи ти з протезами, чи на колісному кріслі, чи стоїш на своїх двох ногах.
Ірина Телька
